Кремль офіційно підтвердив, що російські війська планують оголосити тимчасове перемир’я на території України з 8 по 10 травня 2025 року, відповідно до розпорядження президента Росії Володимира Путіна. Про це заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, зазначивши, що режим припинення вогню буде дотримано лише у разі взаємності з боку українських сил. В іншому випадку, за словами Пєскова, Росія залишає за собою право на негайну військову відповідь.
Путін 28 квітня оголосив про три дні припинення бойових дій, приурочені до 80-ї річниці перемоги СРСР і його союзників над нацистською Німеччиною у Другій світовій війні. Перемир’я заплановане на 8, 9 та 10 травня — дати, які Кремль вважає символічними. 9 травня на Червоній площі в Москві планується урочистий військовий парад за участю зарубіжних лідерів, серед яких, за даними російських ЗМІ, очікується і президент Китаю Сі Цзіньпін.
Проте офіційний Київ наразі не підтвердив готовності приєднатися до короткострокового припинення вогню. Президент України Володимир Зеленський чітко заявив, що погодиться лише на припинення бойових дій тривалістю щонайменше 30 днів, вважаючи менш тривалий період військово та гуманітарно недоцільним. За його словами, будь-яке короткочасне перемир’я не вирішує проблеми і може бути використане ворогом для перегрупування військ.
"Ініціатива президента Путіна щодо тимчасового припинення вогню в період свят залишається чинною, і відповідні вказівки вже надано Верховним головнокомандувачем", — наголосив Пєсков на брифінгу у вівторок. Він уточнив, що у разі атак з боку українських сил, російська армія діятиме негайно: "Якщо з боку київського режиму не буде взаємності, і спроби завдати ударів по наших позиціях або об’єктах продовжаться, то відповідь буде негайною".
Це оголошення стало черговим епізодом дипломатичного і військового протистояння, яке триває з моменту повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році. Попередні оголошення перемир’їв, зокрема на православні свята чи гуманітарні коридори, майже завжди супроводжувались звинуваченнями у порушеннях — як з боку України, так і з боку Росії.
Українська сторона традиційно ставиться до подібних заяв Кремля з обережністю. У ЗСУ наголошують, що Росія неодноразово використовувала перемир’я як тактичну паузу для перегрупування сил, перекидання техніки та розвідки. Тимчасові зупинки бойових дій неодноразово супроводжувалися ударами по мирному населенню, що змушує Україну бути вкрай обережною у прийнятті рішень про взаємне припинення вогню.
Окремі міжнародні оглядачі вважають, що рішення Путіна про три дні "миру" має не лише символічне, а й політичне підґрунтя: продемонструвати «миролюбний» образ напередодні 9 травня, а також підкреслити свою глобальну роль у світовій політиці, зокрема через запрошення лідерів дружніх країн до Москви.
Водночас деякі аналітики зазначають, що короткострокове перемир’я — це спосіб підсилити внутрішню пропаганду в самій РФ, особливо в умовах продовження бойових дій і втрат на фронті. Навіть оголошене припинення вогню може бути частково імітаційним і не мати реального ефекту на лінії фронту.
Реакція західних країн на заяву Путіна поки обережна. Офіційних коментарів з боку НАТО чи ЄС наразі немає, але деякі дипломатичні джерела в Брюсселі повідомили, що уважно спостерігають за ситуацією та діями обох сторін у найближчі дні. Представники США раніше заявляли, що будь-яке перемир’я має бути результатом переговорів, а не односторонніх заяв.
Тим часом в українському суспільстві домінує скепсис. На думку багатьох, перемир’я 8–10 травня може бути використане Кремлем для інформаційного маніпулювання і спроби створити образ гуманізму, на тлі реальних воєнних злочинів та ескалації на фронті.
Таким чином, три дні тиші, запропоновані Росією, наразі залишаються більше політичною декларацією, ніж узгодженим мирним жестом. У разі, якщо українські сили не приєднаються до цієї ініціативи, Кремль залишає за собою право на "негайну відповідь" — що лише підкреслює умовність запропонованого перемир’я.
