Це свідчить про стрімке нарощування темпів і викликає занепокоєння через обмежені можливості захисту України від масштабних ракетних атак.
Загроза, яка зростає
Україна продовжує жити в умовах постійної ракетної загрози. За інформацією Головного управління розвідки Міністерства оборони України, станом на червень 2025 року Росія щомісяця виготовляє до 195 ракет різних типів. Цей факт свідчить про інтенсивне розгортання оборонно-промислового комплексу в умовах затяжної війни, мета якої – виснаження української інфраструктури, деморалізація населення та утримання тиску на військові сили.
Найнебезпечнішим у цьому контексті є те, що виробництво зростає стабільно – порівняно з минулим роком, приріст становить у середньому 10-20%. Це означає не лише технічну адаптацію Росії до санкцій, а й ефективну переорієнтацію промислових потужностей на масове виробництво озброєння.
Такий розвиток подій безпосередньо впливає на стратегію повітряної оборони України. І хоча ЗСУ демонструють ефективність у збиванні значної частини ворожих ракет, зростаюча кількість запусків та їхня типологічна різноманітність ускладнює протидію. Проблема значно загострюється через складність перехоплення балістичних ракет, які залишають менше часу на реагування.
Типи ракет і масштаби виробництва
За даними розвідки, щомісяця Росія виробляє до 60 ракет "Іскандер-М" – оперативно-тактичних ракет середньої дальності, які використовуються для точкових ударів по стратегічних об’єктах. Ще до 20 одиниць припадає на модифікацію "Іскандер-К" – варіант із крилатою ракетою. До цього додаються до 60 ракет Х-101, призначених для запуску з повітря.
Особливу тривогу викликає виробництво до 15 гіперзвукових ракет "Кинжал" щомісяця. Цей тип озброєння вкрай складно перехопити навіть найсучаснішими системами ППО. Крім того, Росія виготовляє до 30 морських ракет "Калібр", здатних уражати цілі на великій відстані. Також повідомляється про випуск до 10 ракет Х-32 – модернізованого варіанту ракети класу "повітря-земля", що має високу швидкість і здатна змінювати траєкторію під час польоту.
Стратегічна перевага або психологічний тиск
Оцінюючи реальні цілі Росії у нарощенні виробництва ракет, варто говорити не лише про військову доцільність. Постійні обстріли, спрямовані на критичну інфраструктуру, мають на меті створення хронічного страху та психологічного тиску на цивільне населення. У той час, як українські захисники дають гідну відповідь, цивільне життя постійно перебуває під загрозою.
Збільшення обсягів ракетного виробництва свідчить про намір затягнути війну, створити виснажливу ситуацію як для фронту, так і для тилу. У цьому сенсі зростання кількості стратегічних ракет і безпілотників типу Shahed-136, які також застосовуються масово, є частиною однієї великої стратегії – утримання ініціативи шляхом тотального терору.
Станом на червень 2025 року в арсеналі Росії перебуває понад 1950 стратегічних ракет. Цей арсенал постійно поповнюється, а також змінюється в якісному сенсі – йдеться про вдосконалення швидкості, траєкторії та радіусу ураження. Така ситуація змушує Україну постійно шукати нові способи захисту, зокрема через міжнародну військову допомогу.
Міжнародна підтримка та виробничі обмеження
Наразі ключовим завданням для України залишається налагодження стабільного постачання засобів протиповітряної оборони. Проте ситуація на міжнародному ринку озброєння залишається складною. Видання повідомляють, що Україна більше не є пріоритетним замовником для компанії Lockheed Martin, яка виробляє ракети PAC-3 для комплексів Patriot.
Хоча компанія й нарощує виробництво до 650 одиниць на рік, цього не вистачає для покриття потреб усіх союзників, включно з Тайванем та Ізраїлем. Прогнозоване виробництво балістичних ракет у Росії вже перевищує ці показники. Такий дисбаланс посилює ризик для України, яка залишається фактично на лінії вогню без повноцінного щита.
З огляду на це, одним із ключових викликів є ефективна дипломатія та забезпечення довготривалої логістики постачань. Лише стратегічне планування та підтримка західних партнерів можуть дати змогу зберегти баланс сил і не допустити тотального домінування агресора в повітрі.
Висновок: життя під загрозою
Масове виробництво російських ракет є не лише фактом воєнної ескалації, але й індикатором того, що ситуація залишатиметься небезпечною ще тривалий час. Зростання кількості запусків, вдосконалення типів озброєння, обмеження на постачання західної ППО – усе це складає складну мозаїку, в якій Україна змушена діяти рішуче й мудро.
Кожен новий день – це виклик, кожна ніч – це ризик. Але водночас – це й мотивація для єдності, взаємної підтримки, рішучості тримати оборону та боротися за своє майбутнє навіть під обстрілами. Бо кожна перехоплена ракета – це врятоване життя, кожна відбита атака – це крок до перемоги.
