Президент США Дональд Трамп робить ставку на швидке вирішення війни в Україні через переговори з Кремлем, демонструючи готовність поступитися ключовими позиціями. Однак його тактика не зустрічає однозначного схвалення навіть у Москві, де не розуміють справжніх намірів Білого дому.
Як повідомляє газета «Дейком», хоча візити американських емісарів до Москви та переговори у Саудівській Аравії створюють враження «потепління» у відносинах між США та Росією, Путін досі не демонструє готовності до компромісу.
Кремль обережно оцінює ініціативи Трампа, адже не розуміє його справжньої стратегії, повідомляють джерела, близькі до російського керівництва.
Російський міністр закордонних справ Сергій Лавров, перебуваючи з візитом у Туреччині, заявив, що Москва готова до переговорів, але лише за умови досягнення «стабільного та вигідного для Росії результату».
Поки Кремль обережно тестує нові умови діалогу, Трамп вже демонструє зміну курсу США, відмовляючись визнавати Росію агресором і просуваючи ідею тимчасового припинення вогню без жорстких вимог до Москви.
Ця ініціатива зустріла холодну реакцію з боку Кремля, який не вірить у те, що США зможуть гарантувати виконання своїх зобов’язань перед Росією.
Останні заяви Трампа викликали шок у Києві. Спершу він назвав президента України Володимира Зеленського «диктатором», а потім відмовився вимагати повернення окупованих територій.
Адміністрація Трампа також заявила, що Україна не приєднається до НАТО та що вибори мають відбутися до підписання остаточного мирного договору, що повністю грає на руку Росії.
Заяви Білого дому фактично узгоджуються з вимогами Кремля, який наполягає на:
- Легітимізації окупації українських територій.
- Визнанні обмеженого військового статусу України.
- Припиненні інтеграції Києва до західних структур.
Як на це реагує Європа?
Трампова стратегія викликає занепокоєння у Європі, оскільки США де-факто виключили ЄС із переговорного процесу.
Франція та Німеччина наполягають на тому, що будь-яка угода має передбачати участь усіх сторін конфлікту, включно з Києвом.
ЄС також розглядає можливість використання €200 мільярдів заморожених російських активів як інструменту тиску на Кремль.
Деякі країни, зокрема Естонія, Латвія, Литва та Польща, виступають за негайну конфіскацію активів і передачу їх Україні. Водночас Франція та Німеччина обережно оцінюють такий сценарій, побоюючись економічних наслідків.
Попри публічну підтримку переговорів, Росія продовжує активні бойові дії.
Одразу після переговорів у Саудівській Аравії російські війська завдали масованого удару по Одесі, залишивши без електропостачання 160 тисяч людей.
Кремль також нарощує мобілізацію, поповнюючи армію 180 000 нових солдатів і отримуючи зброю від Ірану та Північної Кореї.
У Москві розуміють, що США хочуть якнайшвидше завершити війну, але Кремль не має наміру погоджуватися на «швидкий мир», якщо він не відповідатиме довгостроковим геополітичним цілям Росії.
Як може розвиватися ситуація?
Сценарій 1: Швидкий компроміс
Якщо Трамп і Путін досягнуть угоди до квітня 2025 року, війна може перейти в заморожений конфлікт із:
- Припиненням вогню на нинішніх лініях.
- Обговоренням майбутнього Донбасу та Криму без негайного їх повернення Україні.
- Міжнародними гарантіями безпеки, але без інтеграції Києва в НАТО.
Цей варіант означатиме, що Україна отримає паузу для відновлення, але без гарантій остаточного врегулювання конфлікту.
Сценарій 2: Провал переговорів
Якщо Кремль відмовиться від запропонованих США умов або висуне нові вимоги, війна продовжиться.
У цьому випадку:
- ЄС активізує підтримку України та прискорить постачання зброї.
- США можуть повернутися до політики санкцій, якщо Москва відмовиться від поступок.
- Росія посилить атаки, намагаючись змусити Київ капітулювати на більш вигідних умовах.
Сценарій 3: Європейська стратегія без США
Якщо Трамп реалізує свою ізоляціоністську політику, Європа буде змушена самостійно забезпечувати обороноздатність України.
Це передбачає:
- Фінансування постачання зброї за рахунок заморожених російських активів.
- Розширення виробництва боєприпасів та військової техніки в ЄС.
- Посилення військової кооперації між Києвом та Берліном, Парижем і Варшавою.
Чи витримає Україна без США?
Українська армія демонструє здатність тримати фронт попри значну втому та втрати.
Однак, якщо США припинять постачання далекобійної зброї та боєприпасів, це суттєво ускладнить оборону.
Європа може компенсувати частину втрат, але їй потрібно мінімум 6-12 місяців, щоб вийти на необхідні обсяги виробництва.
Попри амбітні заяви, ймовірність швидкого врегулювання мінімальна.
Кремль хоче не просто заморозити конфлікт, а гарантій, що Україна відмовиться від європейського курсу.
Європа, яка виявилася виключеною з переговорного процесу, буде змушена визначитися: або вона бере на себе відповідальність за підтримку України, або поступається Росії.
Наступні кілька місяців стануть ключовими у визначенні майбутнього України та всієї європейської безпеки.
