Росія у липні застосувала проти України більше балістичних ракет, ніж, за наявними оцінками, здатна виробляти протягом одного місяця. Такий висновок роблять аналітики Інституту вивчення війни (ISW), зазначаючи, що Москва, ймовірно, використовує раніше накопичені запаси.
За оцінками експертів, збільшення кількості запусків балістичних ракет свідчить про прагнення Росії зберегти високий рівень ракетного тиску на Україну, попри обмеження власного виробництва.
Ситуація також демонструє, що російське керівництво продовжує робити ставку на використання ракет, які мають вищу ймовірність досягнення цілей порівняно з частиною інших засобів ураження.
Росія перевищила власні виробничі можливості
Аналітики ISW посилаються на українське оборонне видання Militarnyi, яке повідомило про значне використання російських ракетних запасів протягом липня.
За даними видання, лише за один місяць Росія могла використати до двох третин річного обсягу виробництва ракет «Циркон». Крім того, кількість запущених балістичних ракет перевищила обсяги, які російська промисловість здатна виготовляти щомісяця.
За даними Повітряних сил України, від початку липня Росія застосувала проти України 107 балістичних ракет і 20 ракет «Циркон».
Водночас Militarnyi, посилаючись на неназвані дані Головного управління розвідки Міністерства оборони України, повідомляє, що російське виробництво становить приблизно 60 балістичних ракет «Іскандер-М» на місяць та ще близько 40 ракет для комплексів С-400.
Таким чином, навіть сукупні заявлені виробничі можливості за цими типами озброєння не пояснюють кількість використаних ракет.
Москва може використовувати накопичені запаси
В ISW вважають, що Росія, ймовірно, звертається до раніше створених запасів ракет, щоб підтримувати інтенсивність ударів.
«Схоже, Росія звертається до своїх запасів, щоб і надалі збільшувати кількість балістичних ракет, які вона запускає по Україні, оскільки ці ракети мають вищий рівень успішності, ніж безпілотники та крилаті ракети», — йдеться у звіті аналітиків.
Балістичні ракети мають особливу цінність для російських військ через високу швидкість польоту та складність їхнього перехоплення. Саме тому Москва продовжує активно використовувати їх для ударів по українських містах та об’єктах інфраструктури.
Водночас накопичені запаси не є безмежними. Чим більше ракет витрачається за короткий період, тим більшим стає навантаження на російську оборонну промисловість.
Менше дронів, більше ракет
Одночасно аналітики звернули увагу на зміну структури російських повітряних атак.
Від початку липня російські війська застосували 2 955 безпілотників, тоді як у червні цей показник становив 5 749 апаратів.
Тобто кількість дронів у нічних атаках суттєво скоротилася. Натомість ставка була зроблена на складніші та дорожчі засоби ураження — балістичні ракети.
Експерти вважають, що така динаміка може свідчити про спробу змінити тактику ударів, використовуючи різні типи озброєння залежно від поточних можливостей та наявних запасів.
Масовані атаки тривають
Одним із найпомітніших прикладів став масований удар у ніч на 19 липня.
За даними Повітряних сил України, російські війська здійснили комбіновану атаку, застосувавши 41 ракету та 125 безпілотників.
Унаслідок атаки було зафіксовано влучання 23 ракет і 10 ударних дронів. Основним напрямком удару став Київ.
Такі атаки демонструють, що Росія продовжує використовувати комбіновану тактику, поєднуючи різні типи озброєння для перевантаження української системи протиповітряної оборони.
Ракетний ресурс стає одним із ключових факторів війни
Використання великої кількості балістичних ракет за короткий період ставить питання щодо подальшого стану російського ракетного арсеналу.
Виробництво нових ракет потребує часу, складних технологічних процесів та доступу до необхідних компонентів. Тому навіть значні запаси озброєння поступово скорочуються за умов високої інтенсивності застосування.
Аналітики вважають, що Москва намагається балансувати між необхідністю продовжувати ракетний тиск на Україну та обмеженими можливостями власного виробництва.
Найближчим часом саме наявність ракетних резервів, темпи їхнього поповнення та здатність російської промисловості продовжувати випуск озброєння залишатимуться одними з головних факторів, які визначатимуть характер повітряних атак.
Росія може й надалі здійснювати масовані удари, однак зростання витрат балістичних ракет свідчить про те, що для підтримки такого темпу їй дедалі частіше доводиться використовувати накопичені запаси, а не лише нові вироби з виробництва.
