Світовий газовий ринок продовжує змінюватися під впливом війни в Україні, санкцій та нових геополітичних реалій. Російський газ, який десятиліттями був основою енергетичної безпеки Європи, поступово втрачає свою роль у структурі постачань до ЄС.
Президент Росії Володимир Путін нещодавно заявив, що Москві може бути вигідно тимчасово припинити постачання газу до Європи. За його словами, різке зростання енергетичних цін на тлі кризи навколо Ірану створює для Росії можливість переорієнтувати експорт на інші ринки.
Путін також розкритикував енергетичну політику Європейського Союзу, назвавши її «помилковою». На його думку, рішення ЄС поступово відмовлятися від російських енергоресурсів лише прискорює переорієнтацію російського енергетичного сектору на Азію.
За підрахунками редакції «Дейком», трансформація потоків російського газу вже стала одним із найбільших структурних зрушень на світовому енергетичному ринку за останні десятиліття. Європа активно диверсифікує постачання, тоді як Росія намагається знайти нових довгострокових покупців.
Одним із ключових інструментів цієї перебудови залишається ринок скрапленого природного газу. Російський LNG, попри санкції, продовжує відігравати помітну роль у глобальній торгівлі енергоресурсами.
За даними європейської статистики, частка Росії у імпорті LNG до Європейського Союзу знизилася з 21% у 2021 році до 16% у 2025 році. Однак навіть після такого падіння Москва зберегла позицію другого за величиною постачальника скрапленого газу до ЄС.
Натомість Сполучені Штати значно зміцнили свою роль на європейському енергетичному ринку. Частка американського LNG у структурі імпорту ЄС зросла до 53% у 2025 році, тоді як у 2021 році вона становила лише 29%.
Це означає, що американський скраплений газ став ключовим фактором енергетичної стабільності Європи після скорочення російських поставок. Інфраструктура LNG-терміналів у ЄС активно розширюється, дозволяючи країнам диверсифікувати джерела постачання.
Водночас загальний обсяг експорту російського LNG у 2025 році скоротився на 2,5% і склав приблизно 31,3 мільйона тонн. Це падіння безпосередньо пов’язане із санкціями Заходу, запровадженими після початку війни Росії проти України.
Особливо відчутним стало скорочення поставок російського LNG до Європи. За рік вони зменшилися на 16% і склали близько 13,8 мільйона тонн. Цей тренд підтверджує довгострокову стратегію ЄС щодо поступового скорочення імпорту російських енергоресурсів.
Однак Росія намагається компенсувати втрати на європейському ринку за рахунок азійських покупців. Одним із ключових напрямків такого розвороту став Китай.
Показовим прикладом є проект Arctic LNG 2, який перебуває під санкціями США та Європейського Союзу. Незважаючи на обмеження, постачання з цього заводу у 2025 році зросли до 1,2 мільйона тонн, тоді як роком раніше вони становили лише 200 тисяч тонн.
Усі партії газу з Arctic LNG 2 були доставлені саме до Китаю. Це підкреслює стратегічну роль китайського ринку для російської енергетичної галузі.
Крім того, Китай минулого року отримав 22 партії LNG із російських проектів, які перебувають під санкціями Заходу. Таким чином, Пекін фактично став одним із ключових покупців російського скрапленого газу.
Втім, санкції все ж вплинули на амбітні плани Москви щодо розвитку LNG-галузі. Росія була змушена відкласти на кілька років свою програму нарощування виробництва скрапленого газу до 100 мільйонів тонн на рік.
Не менш драматичні зміни відбуваються і на ринку трубопровідного газу. Ще кілька років тому Росія постачала до Європи понад 150 мільярдів кубометрів газу щороку.
Сьогодні ситуація кардинально інша. Єдиним маршрутом постачання російського трубопровідного газу до Європи залишився газопровід TurkStream, який проходить дном Чорного моря до Туреччини.
У 2025 році обсяг експорту російського трубопровідного газу до Європи скоротився на 44%. Це найнижчий показник із середини 1970-х років.
Таке падіння стало наслідком закриття транзитного маршруту через Україну та реалізації європейської політики відмови від російського викопного палива.
Попри загальне скорочення, поставки через TurkStream дещо зросли. У 2025 році вони збільшилися приблизно на 7% і перевищили 18 мільярдів кубометрів.
Основними покупцями російського газу через цей маршрут залишаються Угорщина, Словаччина та Сербія. Для цих країн російський газ досі відіграє важливу роль у національних енергетичних системах.
Окремим стратегічним напрямком для Москви стала Туреччина. Постачання російського газу до турецького ринку становлять близько 20 мільярдів кубометрів на рік.
Водночас головним пріоритетом російської газової стратегії стає Китай. Єдиний діючий газопровід між країнами — «Сила Сибіру-1» — у 2025 році поставив до Китаю приблизно 38,8 мільярда кубометрів газу.
Це на чверть більше, ніж роком раніше, і вперше перевищує обсяги російського трубопровідного експорту до Європи.
Таким чином, глобальна карта газових потоків швидко змінюється. Європа поступово скорочує залежність від російського газу, тоді як Москва дедалі активніше інтегрує свою енергетичну систему з азійськими ринками.
