Однак, за словами авіаексперта Валерія Романенка, результат виявився протилежним очікуванням агресора, а однією з головних цілей удару стали об’єкти української культурної спадщини.
Масована повітряна атака Росії в ніч на 15 червня стала однією з найпотужніших за останній час та продемонструвала чергові зміни у тактиці застосування ракетного озброєння і безпілотників. На думку провідного наукового співробітника Державного музею авіації та авіаексперта Валерія Романенка, головною особливістю цього удару стала спроба перевантажити українську систему протиповітряної оборони за рахунок одночасного запуску великої кількості засобів ураження.
В ефірі Radio NV експерт зазначив, що ефективність роботи Повітряних сил України під час відбиття атаки перевершила навіть найоптимістичніші прогнози. Попри значну кількість повітряних цілей, українським захисникам неба вдалося продемонструвати результат, який можна назвати винятковим.
Особливо показовим, за словами Романенка, стало знищення всіх 30 крилатих ракет Х-101 та «Іскандер-К», випущених по території України. Експерт наголосив, що досягти стовідсоткового результату під час перехоплення такого типу ракет надзвичайно складно навіть для найсучасніших систем протиповітряної оборони.
Не менш важливим досягненням стало й перехоплення п’яти із шести гіперзвукових протикорабельних ракет 3М22 «Циркон». За словами фахівця, подібний досвід є унікальним навіть у світовій практиці.
«Такого досвіду немає навіть в американців», — підкреслив Романенко, коментуючи результати роботи української ППО.
Окрему увагу експерт звернув на ефективність боротьби з балістичними ракетами. Якщо раніше українським силам зазвичай вдавалося збивати приблизно одну з трьох ракет типу «Іскандер-М», то під час атаки 15 червня показник перехоплення досяг близько 45 відсотків. Це свідчить про суттєве вдосконалення можливостей української системи протиповітряної оборони та накопичення безцінного бойового досвіду.
За словами Романенка, важливу роль відіграло не лише надходження додаткових ракет для систем ППО, а й здатність українських військових прогнозувати напрямки можливих ударів. Саме завдяки аналізу попередніх атак та роботі розвідки вдається ефективніше розподіляти сили для прикриття потенційно небезпечних напрямків.
Значних успіхів вдалося досягти і в боротьбі з ударними безпілотниками типу Shahed. За оцінками експерта, із приблизно двадцяти запущених дронів до своїх цілей долітав лише один. Однак навіть за таких умов уникнути наслідків атаки повністю не вдалося.
Попри високий відсоток знищених повітряних цілей, атака призвела до людських жертв, руйнувань та пошкодження важливих культурних об’єктів. Саме це, на думку Романенка, стало однією з головних особливостей удару.
«Сьогодні був удар по українській культурі», — наголосив експерт.
Серед об’єктів, які зазнали пошкоджень або опинилися під загрозою, він назвав кіностудію, «Мистецький арсенал», Будинок органної музики та Києво-Печерську лавру. Ці пам’ятки мають не лише національне, а й світове культурне та історичне значення.
На думку фахівця, нинішня атака стала спробою досягти результату шляхом одночасного використання максимальної кількості ракет і безпілотників. Проте така стратегія не принесла очікуваного ефекту.
Романенко вважає, що після невдалої спроби перевантажити українську ППО російське військове командування, ймовірно, шукатиме нові підходи до проведення подібних операцій.
«Сьогодні спробували продавити масою — не вийшло. Наступного разу шукатимуть нові стратегічні прийоми», — зазначив експерт.
Водночас він висловив сподівання, що українська розвідка й надалі зможе своєчасно виявляти підготовку до нових масованих атак. За його словами, аналіз переміщення ракетного озброєння та інших засобів ураження може допомогти визначити напрямки майбутніх ударів і завчасно підготуватися до їх відбиття.
При цьому експерт попередив, що найближчим часом варто очікувати подальшого посилення атак по цивільній інфраструктурі. Подібна тактика вже неодноразово застосовувалася раніше та залишається серйозною загрозою для мирного населення.
Особливе занепокоєння як в Україні, так і за її межами викликало пошкодження Києво-Печерської лаври — одного з найвідоміших духовних та історичних символів країни. Реакція міжнародної спільноти не забарилася.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив, що для французів удар по Києво-Печерській лаврі можна порівняти з бомбардуванням собору Нотр-Дам у Парижі. За його словами, атака на об’єкт Світової спадщини ЮНЕСКО стала черговим свідченням жорстокості дій Росії та є абсолютно неприйнятною.
Різко засудив пошкодження святині й предстоятель Православної Церкви України митрополит Епіфаній. Він назвав удар по Успенському собору Києво-Печерської лаври злочином проти людства, історії та християнської спадщини.
Події ночі на 15 червня вкотре продемонстрували, що війна ведеться не лише проти військових об’єктів. Під загрозою опиняються культурні пам’ятки, духовні святині та історична спадщина, які формують національну пам’ять українського народу. Водночас результати роботи української ППО свідчать про те, що навіть наймасштабніші повітряні атаки можуть бути успішно відбиті завдяки професіоналізму військових, сучасним системам захисту та ефективній роботі розвідки.
