Повномасштабна війна в Україні стала серйозним випробуванням не лише для армій, а й для оборонно-промислових комплексів провідних держав світу. Вона продемонструвала, що навіть найбільші країни НАТО виявилися не повністю готовими до тривалого протистояння, яке потребує величезних обсягів озброєння, боєприпасів і техніки.
Колишній Верховний головнокомандувач Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал США Крістофер Каволі в інтерв'ю подкасту Boots on the Ground заявив, що одним із головних уроків війни стало усвідомлення необхідності відновлення виробничих можливостей Заходу.
За його словами, країни НАТО зіткнулися з проблемою, якої багато хто не очікував: запаси озброєння почали швидко скорочуватися через масштабну підтримку України, а промисловість не могла оперативно компенсувати ці втрати.
Західна оборонна промисловість виявилася не готовою до масштабної війни
Каволі зазначив, що після завершення холодної війни багато держав скоротили виробничі потужності, оскільки розраховували переважно на локальні конфлікти або короткострокові операції.
Однак війна в Україні показала зовсім іншу реальність. Сучасний масштаб бойових дій потребує постійного постачання великої кількості техніки, артилерійських боєприпасів, ракет і засобів протиповітряної оборони.
Особливо гострою стала проблема із запасами артилерійських снарядів. За словами генерала, виробничі можливості США та європейських країн довгий час були орієнтовані на умови мирного часу, а не на затяжне протистояння високої інтенсивності.
Саме тому одним із головних стратегічних завдань НАТО на найближчі роки має стати повернення здатності швидко виробляти великі обсяги озброєння та впроваджувати нові технології.
Росія втратила понад 4000 танків і змогла відновити значну частину втрат
Одним із найбільш показових прикладів масштабу війни Каволі назвав втрати бронетехніки.
За словами генерала, Росія втратила в Україні понад 4000 основних бойових танків. При цьому він звернув увагу, що ці цифри перевищують кількість танків, які мають у своєму розпорядженні багато великих армій НАТО.
"Росія втратила танків більше, ніж весь парк великого союзника, помножений у кілька разів, — і при цьому поповнила втрати", — заявив Каволі.
Для порівняння він навів дані щодо кількох країн Заходу. У Великій Британії на озброєнні перебуває близько 200 танків, а Франція має приблизно 220 діючих машин. У Канади цей показник становить близько 74 танків.
Генерал наголосив, що особливість нинішньої війни полягає не лише у величезній кількості втраченої техніки, а й у здатності сторін швидко відновлювати бойовий потенціал.
Саме це, за його словами, стало одним із найбільших викликів для НАТО: необхідно не тільки мати сучасну зброю, а й володіти промисловими можливостями для її масового виробництва.
Уроки Другої світової війни знову стали актуальними
Каволі порівняв масштаби нинішнього протистояння з подіями Другої світової війни. На його думку, один із головних уроків того періоду полягає в тому, що перемогу визначали не лише військові рішення командирів, а й здатність держав створювати величезні обсяги техніки та озброєння.
Генерал зазначив, що промислова потужність союзників у минулому стала одним із ключових факторів успіху. Сьогодні НАТО знову стикається з необхідністю розвивати виробництво, адаптуватися до нових умов і створювати систему, здатну підтримувати тривалі військові зусилля.
Особливе значення зараз мають не лише традиційні види озброєння, а й нові технології — безпілотні системи, засоби радіоелектронної боротьби, штучний інтелект та швидке впровадження інновацій на полі бою.
Український досвід уже впливає на військову стратегію НАТО
Каволі також звернув увагу на те, що роль України у зміні підходів до сучасної війни стала значно більшою, ніж просто отримання військової допомоги від партнерів.
Якщо на початку повномасштабного вторгнення Україна значною мірою залежала від підтримки союзників, то зараз країни НАТО активно вивчають український бойовий досвід.
Йдеться про використання безпілотників, адаптацію військових технологій, швидке створення нових рішень безпосередньо під час бойових дій та ефективне застосування обмежених ресурсів.
Саме український досвід, за оцінками військових експертів, уже почав впливати на майбутню військову доктрину НАТО.
Окремим прикладом інтеграції України у систему безпеки Альянсу стало посилення взаємодії українських Військово-морських сил із структурами НАТО. Під час спільних навчань "Сі Бриз 2026" український штаб протимінних дій отримав підтвердження відповідності стандартам Об’єднаного командування НАТО.
Головний виклик для Заходу — повернути промислову силу
Війна в Україні змінила уявлення про сучасні конфлікти. Вона показала, що навіть найтехнологічніші армії світу потребують потужної промислової бази, здатної працювати у масштабах великої війни.
Для НАТО тепер недостатньо мати передову техніку та сучасні системи озброєння. Не менш важливо мати можливість швидко виробляти їх у необхідній кількості.
За словами Каволі, майбутня безпека Заходу залежатиме від того, наскільки швидко країни Альянсу зможуть адаптувати свою оборонну промисловість до нової реальності.
Війна в Україні стала не лише випробуванням для армій, а й перевіркою економічної та виробничої спроможності держав. І саме здатність створювати зброю у великих масштабах може стати одним із визначальних факторів у майбутніх конфліктах.
