Росія заявила про готовність юридично підтвердити, що не має наміру нападати на Європейський Союз або військовий альянс НАТО. Відповідну заяву зробив заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков, коментуючи позицію Москви щодо безпеки в Європі.
За словами російського дипломата, Кремль нібито готовий закріпити свої наміри в міжнародно-правовому документі. Йдеться про формальну угоду, яка б засвідчила відсутність планів агресії проти країн ЄС та Північноатлантичного альянсу.
Заява прозвучала на тлі активних дискусій про майбутню архітектуру безпеки в Європі та паралельних переговорів щодо можливого завершення війни в Україні. Саме в цьому контексті Москва намагається позиціонувати себе як сторону, зацікавлену в «деескалації».
Водночас такі сигнали різко контрастують із реальними діями Росії. Повномасштабна війна проти України, яка триває з 2022 року, уже докорінно підірвала довіру до будь-яких російських безпекових гарантій, навіть якщо вони оформлені юридично.
Європейські країни та члени НАТО неодноразово наголошували, що ключовим індикатором намірів Кремля є не декларації, а поведінка на практиці. Саме вторгнення в Україну стало причиною різкого посилення східного флангу Альянсу.
У країнах Балтії, Польщі та Скандинавії російські пропозиції сприймають із глибоким скепсисом. Там переконані, що будь-яка угода про ненапад не має цінності без механізмів примусу та чітких наслідків у разі порушення.
Додатковий контекст створюють дані західних розвідок, які вказують, що стратегічні цілі Кремля залишаються ревізіоністськими. Навіть якщо Росія не має ресурсів для прямого конфлікту з НАТО зараз, це не означає відмову від таких намірів у майбутньому.
У США та ЄС неодноразово підкреслювали: юридичні гарантії безпеки працюють лише тоді, коли всі сторони дотримуються міжнародного права. Саме його Росія порушила, анексувавши Крим і розпочавши агресію проти України.
Пропозиція Москви також виглядає як спроба вплинути на переговорний процес щодо війни в Україні. Росія може намагатися знизити рівень військової підтримки Києва, апелюючи до страхів ескалації між РФ і НАТО.
Однак у західних столицях дедалі чіткіше розмежовують питання війни в Україні та безпеки Альянсу. Підтримка Києва розглядається не як загроза Росії, а як спосіб стримування подальшої агресії.
Формально Москва вже не раз заявляла, що не планує нападати на НАТО. Проте саме після 2022 року Альянс ухвалив рішення про розширення, зокрема за рахунок Фінляндії та Швеції, що стало прямим наслідком дій Кремля.
Таким чином, слова Сергія Рябкова навряд чи змінять стратегічні розрахунки Заходу. Без припинення війни проти України та реального повернення до норм міжнародного права будь-які юридичні обіцянки Росії залишатимуться політичними деклараціями без довіри.
У підсумку заява про «готовність до ненападу» виглядає радше елементом дипломатичної гри, ніж основою для нової системи безпеки. Для Європи і НАТО головним критерієм залишаються дії Росії, а не формулювання майбутніх угод.
