Міністерство оборони Росії заявило у суботу, що її війська продовжують наступальні дії на східному фронті, зокрема у напрямках Покровськ, Мирноград і Куп’янськ. У зведенні російського відомства йдеться про «поступове просування вуличними боями» та нібито захоплення невеликого села Вовче на південному сході Дніпропетровської області, де за переписом 2001 року проживало лише 13 осіб.
Попри гучні заяви, українська сторона повідомляє, що ситуація в Покровську залишається складною, але контроль над містом зберігається. За даними волонтерського аналітичного проєкту DeepState, російські війська справді просунулися на окремих ділянках, проте не змогли оточити українські підрозділи ні під Покровськом, ні під Куп’янськом.
Покровськ залишається стратегічним вузлом оборони Донеччини, який Україна утримує понад рік попри безперервні атаки з боку російських штурмових підрозділів. Місто має важливе логістичне значення — саме через нього проходять ключові залізничні гілки, що з’єднують центральну та східну частини фронту.
Росія традиційно використовує у своїх зведеннях радянські топоніми — називаючи Покровськ Красноармійськом, а Мирноград — Димитровим. Такий підхід експерти розглядають не лише як спробу «відновлення історичної пам’яті», а й як ідеологічний сигнал — повернення до символів радянської присутності на українських землях.
В українському Генеральному штабі наголошують, що противник намагається створити враження «локальних успіхів», щоб компенсувати високі втрати живої сили та техніки. За їхніми оцінками, російське командування кидає на штурми невеликі підрозділи, які ведуть бій буквально за кожен дім. Саме тому Москва говорить про «поступові» успіхи, а не про масштабні прориви.
У районі Куп’янська, який залишається однією з найгарячіших точок фронту, ситуація також напружена, але контрольована. Українські сили утримують оборону на підступах до міста, знищуючи російські склади боєприпасів і техніку за допомогою дронів та артилерії.
Аналітики зазначають, що попри заяви про «оточення», реальне завдання російських військ — виснаження українських ресурсів та створення постійного тиску вздовж фронту. Ця тактика має на меті не стільки територіальні здобутки, скільки психологічний ефект — підтримку внутрішньої пропаганди про «наступ на Донбасі».
Паралельно Москва намагається використати навіть мікроскопічні територіальні зрушення, як-от захоплення села Вовче, для демонстрації «успіхів» своїм громадянам. За словами українських військових, такі пункти часто не мають стратегічного значення й давно покинуті цивільним населенням.
Таким чином, бойові дії на сході України залишаються динамічними й виснажливими. Попри російські заяви про «просування», Покровськ продовжує тримати оборону, а українські військові наголошують — жодне село з тринадцятьма мешканцями не може змінити стратегічний баланс на фронті.
