У суботу, 19 квітня 2025 року, офіційний канал Міністерства оборони Російської Федерації в Telegram оприлюднив заяву про повне витіснення українських підрозділів із села Ольешня Курської області. За повідомленням, це вже друга за рахунком населена точка, що повернулася під контроль Кремля після удару Збройних сил України проти російських позицій у серпні минулого року. Лише сусіднє село Горналь, яке лежить за кілька кілометрів углиб Росії, залишається під захистом української армії.
Саме в серпні 2024-го ЗСУ провели масштабну операцію, вийшли за державний кордон та зайняли кілька прикордонних населених пунктів у Курській і Белгородській областях. Тоді несподіваний прорив додав оборонцям України не лише оперативної гнучкості, а й політичного важеля: у разі початку мирних перемовин на рівні президентів чи міністрів закордонних справ українська делегація могла вимагати взаємного обміну територіями.
За даними російських Telegram-каналів і державного агентства ТАСС, ключовими подіями операції зі звільнення Ольешні стали серія артилерійських ударів по укріпленнях ЗСУ та контратаки десантно-штурмових бригад Південного військового округу. Уже 17 квітня колона військової техніки просунулася вглиб села, давши змогу мотострільцям оточити позиції українських підрозділів. Кілька годин бою закінчилися відступом противника, й до вечора Ольешню було оголошено “повністю звільненою”.
Зі свого боку, представники Генерального штабу ЗСУ офіційно не підтвердили втрату села, обмежившись сухою формулюванням: “Обстановка в прикордонній зоні залишається напруженою. Втрати та відступи уточнюються”. Це відповідає традиційній українській тактиці мовчазної реакції на подібні повідомлення — доки не з’явиться об’єктивне підтвердження з відкритих джерел, офіційний Київ уникає зайвого розголосу.
Село Горналь, розташоване трохи далі на північ, нині стало єдиною плацдармовою територією України в самій Курській області. Саме через нього проходить єдиний зв’язок із рештою українських сил, які тримають файли оборони на південь від Балаклії у Харківській області. Джерела в розвідці підтверджують інтенсивне мінометно-артилерійське обстрілювання Горналя з боку російських позицій, а також постійні вильоти штурмової авіації для придушення української протиповітряної оборони.
Втримати Горналь критично важливо не лише для стримування просування ворога, а й для підтримки морального духу підрозділів: це символ української присутності на території РФ. Нині в Горналі налічується близько сотні українських військових, які отримують підкріплення через вузький перехід у прикордонних лісах, що суттєво ускладнює логістику.
Зайняття Ольешні й майже повне звільнення Курщини підриває позицію Києва в очах міжнародних партнерів. До останнього часу в розмовах про майбутній мирний договір в обмін на поступки Україна мала “козир” у вигляді власного контролю над частиною російської території. Цей важіль використовували як аргумент проти будь‑яких натяків на поступки щодо Криму чи Донбасу.
Нині ж глава Білого дому Дональд Трамп і держсекретар Марко Рубіо попередили: якщо Київ не погодиться на зафіксований “заморожений” статус лінії зіткнення та не приступить до обговорення конституційних гарантій безпеки, США можуть “вийти із перемовного процесу”. Тому українська делегація опиниться під подвійним тиском: з одного боку — Москва, яка вже отримала бажану поступку в Курщині, а з іншого — Вашингтон, готовий відмовитися від подальшої підтримки, якщо Київ не виявить готовності до компромісів.
Європейські союзники України зосереджені на тому, щоб тримати санкції проти Кремля максимально жорсткими до остаточного виведення військ із території України. Німеччина і Франція неодноразово підкреслювали: втрата українських плацдармів на території РФ не може стати підставою для послаблення санкційного тиску. Однак країни Балтії та Польща висловлюють стурбованість: поступки Кремлю в обмін на “заморожений конфлікт” ризикують легітимізувати анексію інших регіонів.
У безпосередній близькості до Ольешні та Горналя проживають сільські громади, які опинилися в епіцентрі боїв. За словами кореспондентів регіональних ЗМІ, кілька фермерських господарств зазнали пошкоджень внаслідок обстрілів, а внутрішньо переміщені особи з курської глибинки намагаються дістатися безпечніших районів. Місцева влада організувала евакуацію літніх людей та дітей, проте широкомасштабна гуманітарна допомога досі не надходить — логістичні шляхи заблоковано через активні бойові дії.
Зараз міжнародна спільнота уважно стежить за розвитком ситуації в Горналі. Аналітики наголошують: остаточний результат боїв за останній український опорний пункт у Курщині визначить не тільки хід наступальної операції ЗСУ, а й загальний баланс сил у регіоні. Якщо Горналь буде втрачений, це практично означатиме завершення російського відступу назад до кордону 1991 року.
Зі свого боку, Генштаб України планує відбити контратаками позиції ворога, використовуючи мобільні штурмові групи та артилерію великої дальності. Водночас дипломатична служба України готує нову ноту протесту до ООН та Ради Безпеки з вимогою засудити агресію на території Курщини.
