Росія запустила програму розробки та виробництва ударних дронів у Китаї для використання у війні проти України, як повідомляють два джерела з європейської розвідувальної служби та документи, переглянуті Reuters. Це новий виток співпраці між Москвою та Пекіном, який викликає занепокоєння на Заході та може стати серйозним порушенням міжнародних санкцій.
Згідно з одним із документів, «ІЕМЗ Купол», дочірня компанія російської державної зброярської корпорації «Алмаз-Антей», розробила та провела льотні випробування нового безпілотного літального апарата під назвою «Гарпія-3» (G3) у Китаї за допомогою місцевих спеціалістів. У звіті, надісланому Міністерству оборони Росії раніше цього року, «Купол» описує свої роботи над проєктом.
У наступній доповіді «Купол» повідомив Міністерству оборони, що може налагодити серійне виробництво дронів, включно з моделлю G3, на китайському заводі, щоб озброїти війська в межах так званої «спеціальної військової операції» в Україні, як Росія називає свою агресію проти України.
Проте на запити щодо коментарів від «Купола», «Алмаз-Антей» та Міністерства оборони Росії відповіді не надійшло. Міністерство закордонних справ Китаю у відповідь на запит Reuters заявило, що не знає про цей проєкт і додало, що країна суворо контролює експорт безпілотних літальних апаратів.
Потенційні наслідки для міжнародних відносин
Фабіан Гінц, науковий співробітник Міжнародного інституту стратегічних досліджень у Лондоні, зазначив, що якщо постачання БПЛА з Китаю до Росії буде підтверджено, це стане важливою подією. «Якщо подивитися на те, що Китай постачав досі, це здебільшого були товари подвійного призначення — компоненти та підкомпоненти, які могли бути використані у військових системах», — сказав він Reuters. «Однак ми не бачили задокументованих поставок повних систем озброєння».
Тим часом Семюел Бендетт, старший науковий співробітник Центру нової американської безпеки (CNAS) у Вашингтоні, зазначив, що Пекін буде обережний, щоб не піддатися міжнародним санкціям за допомогу російській військовій машині, і що для підтвердження участі Китаю у виробництві російських військових дронів необхідна додаткова інформація.
Державний департамент США та уряд України не відповіли на запити про коментарі. Минулого тижня американські чиновники висловили занепокоєння з приводу ймовірної підтримки Росії з боку Китаю, не надавши конкретних деталей.
Дошка з електронними частинами безпілотників і ракет, знайдених під час нападу Росії на Україну, в лабораторії Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, Київ, Україна, 13 вересня 2024 року. Аліна Смутко
Технічні характеристики та виробництво
Згідно з доповідями «Купола» для Міністерства оборони, модель G3 може подолати близько 2000 км із корисним навантаженням у 50 кг. Зразки дронів G3 та інших моделей, вироблених у Китаї, вже були доставлені до «Купола» в Росії для подальших випробувань за участю китайських спеціалістів.
Документи не розкривають імена китайських фахівців, залучених до проєкту, і Reuters не вдалося встановити їхню особу. Однак, за словами двох джерел, знайомих із ситуацією, сім військових дронів, включаючи два G3, вже були доставлені до штаб-квартири «Купола» в Іжевську, Росія. Це сталося за допомогою російської компанії, яка, як кажуть джерела, виступає посередником із китайськими постачальниками. У накладних, надісланих «Куполу» влітку, зазначено оплату в китайських юанях, але не вказано дати доставки або постачальників у Китаї.
Два джерела розвідки назвали доставку зразків дронів «Куполу» першим конкретним доказом того, що з початку війни в Україні у лютому 2022 року Росія отримала цілі БПЛА, виготовлені в Китаї.
Вони попросили не називати їх і організацію, яку вони представляють, через чутливість інформації. Також вони попросили не розголошувати деякі деталі, пов’язані з документами, включаючи точні дати.
Позиція Китаю та політичний контекст
Китай постійно заперечує, що його компанії постачали Росії зброю для використання в Україні, заявляючи, що країна залишається нейтральною. У відповідь на запитання, пов’язані з цією статтею, Міністерство закордонних справ Китаю заявило, що позиція Китаю є протилежною до позицій інших країн із «подвійними стандартами в питаннях продажу зброї», які, за їхніми словами, «підливають масла у вогонь української кризи».
Раніше цього місяця міністерство заявило, що не існує міжнародних обмежень на торгівлю Китаю з Росією, відповідаючи на повідомлення Reuters про те, що «Купол» розпочав виробництво військових дронів далекого радіуса дії Garpiya-A1 у Росії з використанням китайських двигунів і деталей.
Нові документи свідчать, що державна компанія «Купол» пішла ще далі, закуповуючи повні системи БПЛА в Китаї.
Росія та Україна поспішають наростити виробництво дронів, які стали надзвичайно ефективною зброєю у війні.
Девід Олбрайт, колишній інспектор ООН з озброєнь і голова дослідницької групи Інституту науки та міжнародної безпеки, який проводив широкі дослідження співпраці Китаю та Росії у виробництві дронів, заявив, що «Купол» може обійти західні санкції проти Росії, створивши виробничий об’єкт у Китаї, де можна буде отримати доступ до сучасних чіпів і технологій.
Однак Семюел Бендетт із CNAS зазначив, що Пекін має причини бути обережним: «Офіційне існування заводу, який будує БПЛА для росіян, піддає Китай деяким із найсерйозніших наслідків санкцій, тому незрозуміло, наскільки Китай готовий наражати себе на такий ризик».
Порівняння з американськими дронами
G3 є модернізованою версією дрона Garpiya-A1, згідно зі звітами «Купола», надісланими Міністерству оборони. Він був спроектований китайськими фахівцями на основі креслень Garpiya-A1.
«Купол» заявив, що протягом восьми місяців проєкт у Китаї буде готовий до виробництва китайського безпілотника REM 1 із корисним навантаженням 400 кг. Два європейські джерела розвідки зазначили, що ця система буде схожа на американський дрон Reaper.
Джерела також повідомили, що ще одна російська оборонна компанія під назвою ТСК «Вектор» виступала посередником між «Куполом» і китайськими постачальниками в цьому проєкті. Вони сказали, що російські компанії співпрацювали з китайською компанією під назвою Redlepus TSK Vector Industrial, яка базується в Шеньчжені, не уточнюючи ролі Redlepus.
ТСК «Вектор» і Redlepus не відповіли на запити про коментарі.
Окремий документ, переглянутий Reuters, розкриває плани щодо участі «Купола», ТСК «Вектор» і Redlepus у створенні спільного російсько-китайського центру з досліджень і виробництва дронів у спеціальній економічній зоні Кашгар у китайській провінції Сіньцзян.
Reuters не вдалося встановити, хто створив документ, на якому були логотипи трьох компаній, або визначити передбачуваного одержувача. За документом, 80-гектарна «База досліджень та виробництва передових БПЛА» зможе виробляти 800 дронів на рік. Не було зазначено жодного терміну, коли вона мала б почати працювати.
Зростаюча потреба в дронах
Минулого тижня президент Росії Володимир Путін заявив, що його військові отримали близько 140 000 дронів у 2023 році, і що Москва планує збільшити це число вдесятеро цього року.
«Хто швидше реагує на потреби на полі бою, той перемагає», — сказав він на зустрічі в Санкт-Петербурзі, присвяченій виробництву дронів.
Схоже, що Росія прискорює свої зусилля з нарощування арсеналу БПЛА, враховуючи важливу роль, яку вони відіграють у конфлікті. Дрони використовуються не лише для збору розвідданих, але й для завдання точкових ударів по ворожих позиціях, а також для забезпечення логістичної підтримки.
Висновки та перспективи
Відкриття про російську програму дронів у Китаї викликає серйозні занепокоєння серед західних держав. Якщо ця співпраця буде підтверджена, це стане свідченням серйозного порушення санкцій та загрози ескалації конфлікту на міжнародному рівні.
Ця ситуація також підкреслює зростаючу залежність Росії від Китаю як основного партнера та постачальника технологій в умовах ізоляції на світовій арені. Китай, своєю чергою, ризикує втратити свою позицію нейтралітету та піддатися міжнародному тиску.
Залишається відкритим питання, як міжнародна спільнота відреагує на ці нові викриття. Якщо виявиться, що Китай дійсно активно допомагає Росії у війні проти України, це може призвести до нових санкцій і подальшого загострення відносин між Заходом і Пекіном.
Однак навіть без офіційного підтвердження, інформація про російські дрони, виготовлені в Китаї, вже викликає серйозні занепокоєння і ставить під сумнів ефективність міжнародних санкцій. Війна в Україні продовжує впливати на геополітичний баланс, змушуючи країни світу переглядати свої стратегічні пріоритети та підходи до співпраці з державами, залученими до конфлікту.
