У ніч на 11 листопада 2024 року Російська Федерація здійснила масовану атаку на Україну, використавши 74 ударні безпілотні літальні апарати (БпЛА) типу Shahed та безпілотники невстановленого типу. Окрім того, з тимчасово окупованих територій було випущено дві керовані авіаційні ракети типу Х-59/69.
Згідно з інформацією, наданою Повітряними силами Збройних сил України (ЗСУ), атака мала на меті завдати максимальної шкоди критичній інфраструктурі та підвищити психологічний тиск на населення. Запуск дронів і ракет здійснювався з територій, що знаходяться під контролем РФ, зокрема з районів Курська, Приморсько-Ахтарська, Орла та Брянська.
Успішна робота ППО
Українські сили оборони, залучаючи зенітні ракетні війська, авіацію, підрозділи радіоелектронної боротьби (РЕБ) та мобільні вогневі групи, успішно відбили частину цієї повітряної атаки. Станом на 09:30 було підтверджено збиття:
- двох керованих авіаційних ракет Х-59/69;
- 39-ти безпілотників у Київській, Житомирській, Полтавській, Сумській областях та низці інших регіонів.
Попри успішну роботу сил ППО, приблизно 30 ворожих дронів залишилися локаційно невідомими. Вони могли бути спрямовані на розвідку або мати інші завдання. Ще три безпілотники вийшли за межі повітряного простору України, прямуючи у бік Білорусі та тимчасово окупованих територій.
Імітація пусків ракет
Цієї ночі РФ також застосувала тактику імітаційних пусків ракет, створюючи додатковий тиск на українську систему ППО та вивчаючи її реакції. За словами голови Центру протидії дезінформації (ЦПД) Андрія Коваленка, Росія активно готується до нових масованих обстрілів, намагаючись випробувати стійкість української оборони.
Коментарі експертів
Експерт з авіаційних систем Костянтин Криволап зазначив, що постійні масові атаки дронів є частиною стратегії виснаження українських сил ППО. "Масовані обстріли безпілотниками та ракетами створюють значне навантаження на систему захисту. Проте важливо розуміти, що українські сили не тільки захищаються, але й адаптуються до змін у тактиці противника", — пояснив Криволап.
З іншого боку, за словами Коваленка, російські атаки дедалі частіше використовують змішані методи, що включають одночасне застосування як безпілотників, так і ракет. Така тактика має на меті ускладнити роботу ППО та максимально розосередити її ресурси.
Оцінка загроз і перспективи
Незважаючи на зусилля РФ з виснаження української ППО, результати відбиття атаки свідчать про високий рівень підготовки та координації українських сил. Використання зенітних ракетних військ, підтримка авіації та ефективність підрозділів РЕБ демонструють здатність України протистояти сучасним загрозам.
Однак питання залишаються. Як довго триватимуть такі масовані атаки та чи здатна Росія зберегти темп, залежатиме від її можливостей та міжнародної підтримки України. Актуальні оцінки фахівців свідчать, що Україна зможе успішно продовжувати захищатися, якщо підтримка зброєю та технологіями з боку західних партнерів буде стабільною.
Висновки
Атака 11 листопада ще раз довела, що війна, розпочата Росією, продовжує бути масштабною та інтенсивною. Попри складні умови, українська система ППО працює ефективно, захищаючи мирних громадян та об'єкти критичної інфраструктури. Подальша стійкість і успішність залежатиме від належного матеріального забезпечення, стратегічного планування та міжнародної підтримки України.
