У третій рік після повномасштабного вторгнення Росії в Україну частина російських батьків та вчителів розгорнула негласну боротьбу з шкільною пропагандою. Зіткнувшись із нав’язаними державою «уроками патріотизму», які мають на меті виховати лояльне до Кремля покоління, вони обирають різні форми спротиву – від фальшивих розкладів занять до домашнього навчання.
Президент Володимир Путін ініціював так звану програму «патріотичного виховання» в російських школах на початку 2022 року, коли лише починалося широкомасштабне вторгнення в Україну. Багато критиків тоді вважали, що ця ініціатива зачепить лише найбідніші регіони, де рівень освіти і без того низький. Але три роки потому ця система пустила глибоке коріння в більшості шкіл країни, що підтверджують не лише батьки, а й незалежні аналітики.
«Це має надзвичайне значення для Кремля», – стверджує Андрій Колесніков, старший науковий співробітник Carnegie Russia Eurasia Center. – «Путін хоче залишитися при владі надовго, тому йому потрібно виховати нове покоління в дусі патріотизму, страху або хоча б підкорення системі».
Однією з ключових складових цієї програми стали «Важливі розмови» – щотижневі уроки з підняттям російського прапора, гімном і обговоренням тем, що варіюються від «сімейних цінностей» до «військової слави Росії». У класах нав’язується думка, що Росія – жертва, а Захід – ворог. Проте значна частина вчителів і батьків, які виступають проти війни, вживають різноманітних заходів, щоб уникнути участі в цих заняттях.
Деякі школи створюють подвійні розклади – один офіційний для перевірок зверху, другий – реальний, де годину патріотичної промивки мізків використовують на домашні завдання чи підготовку до тестів. Адміністрація таких шкіл часто заплющує очі на відсутність дітей на «Важливих розмовах».
Батьки, які не мають змоги домовитися з адміністрацією, звертаються до домашнього навчання. За російським законодавством така форма освіти дозволена, якщо дитина щороку складає державні іспити. Одна з матерів, Віра, 43 роки, розповіла, що забрала доньку зі школи після того, як директор став наполягати на обов’язковій присутності на патріотичних уроках. Вона не хотіла, щоб її дитина зростала в атмосфері подвійних стандартів і мілітаризму.
Інші батьки обирають менш радикальні методи – наприклад, записують дитину на додаткові заняття, які формально співпадають у часі з пропагандистськими уроками. Одна з матерів, Ірина з московського передмістя, записала свого сина на додаткову математику, аби той уникнув занять, де діти писали листи на фронт чи малювали патріотичні плакати.
Серед вчителів також є ті, хто чинить опір. Історик Ольга з Москви, яка викладає майже 30 років, пояснює, що в її школі офіційний розклад включає всі ідеологічні уроки, але на практиці вони не проводяться. Батьки її підтримують. Вона також ігнорує новий підручник історії, схвалений особисто Путіним, і замість нього викладає власний курс, намагаючись подати учням правдиву інформацію.
Особливу тривогу серед батьків спричиняють випадки, коли за інакомислення карають. Один із найвідоміших інцидентів стався у 2022 році, коли батька позбавили батьківських прав і засудили за «дискредитацію Збройних сил Росії» після того, як його донька намалювала український прапор на уроці малювання.
Незважаючи на все це, значна частина росіян сприймає нові уроки як неминуче зло – так само, як і саму війну. Водночас багато хто просто боїться відкрито висловлювати свою позицію. Навіть ті, хто чинить опір, воліють залишатися в тіні, побоюючись репресій.
У цих умовах боротьба батьків і вчителів за незалежність мислення дітей нагадує гру в «кішки-мишки» з державою. Але вони не здаються. Адже, як каже Ольга, «діти все розуміють. Вони не зомбі. Вони бачать набагато більше, ніж ви думаєте».
