У ніч на середу, 30 квітня, Харків і Дніпро стали мішенню чергової хвилі атак російських дронів. У результаті цих ударів щонайменше одна людина загинула, ще 46 мирних мешканців отримали поранення. Серед постраждалих – двоє дітей і вагітна жінка. Про це повідомили місцеві органи влади та офіційні джерела, наголосивши на цинізмі обстрілів, які вкотре вразили житлові райони, цивільну інфраструктуру та медичні заклади.
Особливо потужною виявилася атака по Харкову – другому за величиною місту України, розташованому на північному сході країни, поблизу кордону з Росією. Місто, яке з початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року регулярно зазнає ракетних і дронових ударів, знову стало ареною руйнувань. Як зазначив голова Харківської ОВА Олег Синєгубов, внаслідок нічного удару постраждали щонайменше 45 осіб. Мер Харкова Ігор Терехов повідомив про 16 влучань по місту. Ударів зазнали багатоповерхівки, приватні оселі, лікарня та інші об’єкти цивільної інфраструктури.
"Я була вдома, коли це сталося. Моя дитина спала в коридорі, я просто сиділа, і навіть не чула звичного звуку дрона... Взялася перевірити телефон – і в той момент вибух… Уламки скла потрапили мені в спину", – розповіла агентству Reuters місцева мешканка Дар’я. За її словами, у квартирі вибиті всі вікна, а балкон – повністю зруйнований.
На місці працювали рятувальники, які ліквідовували наслідки пожеж і вибухів. Суспільне оприлюднило фото з місця подій, де видно, як пожежники гасять вогонь на тлі зруйнованих будинків.
Пожежник працює на місці удару російського безпілотника на тлі нападу Росії на Україну в Харкові, Україна, 29 квітня 2025 року. Софія Гатілова
У Дніпрі ситуація також виявилася трагічною. Як повідомив голова Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак, внаслідок атаки дронів загинув 53-річний чоловік, ще одна людина отримала поранення. "Важка ніч для Дніпра", – зазначив він. За його словами, пошкоджено приватні будинки, а вогонь охопив кілька осель. Загалом над областю українська ППО знищила дев’ять ворожих безпілотників.
На тлі ескалації на сході та південному сході України з’явилися й нові повідомлення з інших регіонів. В окупованій частині Запорізької області, за словами голови ОВА Івана Федорова, постраждав 45-річний чоловік. Крім того, два мирних мешканці отримали поранення внаслідок обстрілу Херсона, де ворожі снаряди знову поцілили в житлові квартали.
Атаки збіглися в часі з дипломатичними коливаннями на міжнародній арені. Попри спроби США виступити посередником у пошуку мирного рішення, Вашингтон заявив, що припинить зусилля з медіації, якщо Київ і Москва не представлять конкретних пропозицій щодо припинення бойових дій. На цьому тлі президент Росії Володимир Путін оголосив про одностороннє триденне "перемир’я" з 8 по 10 травня з нагоди 80-річчя перемоги у Другій світовій війні. У відповідь президент України Володимир Зеленський закликав до негайного і тривалішого – щонайменше 30-денного – припинення вогню.
Попри ці дипломатичні сигнали, обстріли мирних міст в Україні тривають. Понад три роки від початку повномасштабної війни Росія систематично атакує об'єкти, де немає військових – школи, лікарні, житлові будинки. Влада України та міжнародна спільнота неодноразово наголошували: такі дії є прямим порушенням норм міжнародного гуманітарного права.
Рятувальник працює на місці удару російського безпілотника на тлі нападу Росії на Україну у Дніпрі, Україна, на цьому фото з роздаткового матеріалу, опублікованому 30 квітня 2025 року. Губернатор Дніпропетровської обласної військово-цивільної адміністрації Сергій Лисак
На сьогодні в Харкові проживає близько 1,2 мільйона людей – значно менше, ніж до початку вторгнення, коли чисельність населення перевищувала 1,9 мільйона. Місто поступово відновлюється, однак чергові атаки ускладнюють будь-які зусилля з реконструкції. Люди продовжують жити в умовах постійної небезпеки, з вибитими вікнами, зруйнованими дахами та страхом за життя своїх рідних.
У відповідь на чергову хвилю обстрілів українська влада закликає міжнародних партнерів активізувати підтримку протиповітряної оборони. Експерти наголошують: атаки дронів, які дедалі частіше застосовуються Росією, стають головною загрозою для тилових міст і потребують оперативної реакції з боку союзників України.
Увесь світ знову став свідком того, як цинічно порушуються базові принципи безпеки мирного населення. Загибель людей, поранення дітей, руйнування будинків і лікарень – це не "військові цілі", а злочини, які не повинні залишатися безкарними. Україна вистоїть, але для цього їй потрібна рішуча підтримка тих, хто цінує свободу, життя і людську гідність.
