Завантаження публікації
ОГОЛОШЕННЯ

Саміт НАТО у Гаазі: союзники шукають демонстрації єдності, піднімаючи планку оборонних витрат до 5 % ВВП, попри розбіжності щодо Росії та скепсис Трампа щодо України

Під час дводенного саміту НАТО лідери намагатимуться затвердити історичну ціль 5 % ВВП на оборону й уникнути публічних конфліктів: американська атака на Іран відволікає увагу від війни в Україні.


Валерія Москаленко
Валерія Москаленко
Газета Дейком | 25.06.2025, 08:30 GMT+3; 01:30 GMT-4

Президент США наполягає на зменшенні участі Вашингтона, залишаючи Європі головний тягар протистояння Кремлю

У королівській Гаазі стартував найстисліший за всю історію саміт НАТО, де очільники двадцяти п’яти держав зібралися на тлі подвійної кризи: американсько-іранського протистояння та затяжної російської агресії проти України.

Марк Рютте, який лише пів року обіймає посаду генерального секретаря, сподівається втиснути у двадцять дві години переговорів новий рубіж фінансування — 5 % від валового внутрішнього продукту кожної країни-члена, з яких 3,5 % підуть на танки, ППО, дрони й винищувачі, а ще 1,5 % — на дороги, мости та резервні енергомережі подвійного призначення; саме така формула, за задумом, дозволить задовольнити категоричну вимогу Дональда Трампа й при цьому зберегти обличчя прем’єрів Іспанії, Італії та Португалії, що побоюються руйнування соціальних бюджетів.

Єдність, однак, під загрозою: Мадрид уже заявив, що підніме оборонні витрати лише до 2,1 % ВВП, бо 5 % «несумісні з моделлю добробуту».

У відповідь Рютте відрізав, що «опціонів не існує», хоча дипломатично залишив Іспанії «суверенне право» узгодити гнучкий графік. Таким чином компроміс може народитися в «розмитих дедлайнах»: одні країни досягнуть мети до 2030-го, інші — «по мірі можливостей», але ключове завдання — медіа-перемога Трампа, яка конвертує збільшені європейські бюджети в його внутрішньополітичний актив.

Росія, яка залишається основною військовою загрозою для Альянсу, офіційно згадується у проектах комюніке лише побіжно, адже Білий дім не хоче псувати канали можливих переговорів із Кремлем щодо припинення вогню в Україні.

Замість прямої критики Москви увагу переключено на тимчасове перемир’я між Іраном та Ізраїлем, оголошене самим Трампом напередодні саміту: парадоксально, але саме близькосхідний трек може зіграти об’єднавчу роль, відволікаючи від болючих дискусій про членство України та відповідальність за її підтримку.

При цьому українське питання опинилося на другому плані: Володимир Зеленський відвідає лише урочисту вечерю й серію кулуарних зустрічей, а міністри закордонних справ зберуться без телекамер, аби «не дратувати Білий дім».

Пакети зброї оголосили завчасно — переважно зусиллями Великої Британії, Польщі та країн Балтії — та з мінімальним акцентом на американському внеску, що підтверджує курс Вашингтона на передачу фінансового тягаря Європі й Канаді. За словами Рютте, союзники вже перерахували Києву тридцять п’ять мільярдів доларів допомоги цьогоріч, але у фінальному документі немає ані слова про пришвидшене запрошення України в Альянс.

Водночас лідери Угорщини та Словаччини — Віктор Орбан і Роберт Фіцо — просувають тезу, що війна в Україні робить НАТО вразливішим, а не сильнішим; вони погоджуються на 5 % ВВП лише за умови, що витрати не будуть «втягнуті у віддалені конфлікти». Трампу така риторика зручна: її можна використати як аргумент для скорочення американської присутності на східному фланзі, адже Пентагон переглядає розташування бригад і потенційно може вивести тисячі військових із Польщі й Румунії. Водночас команда Віцепрезидента Дж. Д. Ванса й очільника Пентагону Піта Гегсета вже натякнула, що Європа повинна фінансувати модернізацію контингентів самостійно — інакше Сполученим Штатам доведеться «перерозподіляти ресурси» на Індо-Тихоокеанський театр.

Попри скепсис, Рютте запевняє, що російська загроза врешті консолідує Альянс. Саміт завершується історично коротким комюніке, де вільно трактувані дедлайни дозволяють кожному лідеру оголосити перемогу вдома: Берлін отримає час модернізувати бундесвер, Париж — шанс просунути європейську ініціативу з виробництва ЗРК SAMP/T, а Варшава — юридичне підґрунтя для виправдання рекордного оборонного бюджету у дванадцять відсотків. Чи підвищить усе це реальну обороноздатність проти Росії — питання відкрите, однак уже зараз ясно, що головним підсумком стане політичний символ єдності, який НАТО прагне зберегти за будь-яку ціну. Тож, поки Кремль нарощує потужності на кордонах, Альянс відповідає новою фінансовою планкою та надією, що демонстративна згода в Гаазі стримає агресора не гірше, ніж танкові дивізії.


Валерія Москаленко — Кореспондент, який спеціалізується на європейській політиці, виробництві, військовій готовності та аналітиці. Вона є дипломатичним кореспондентом у Європі та працює в Парижі, Франція.

Цей матеріал є частиною розгорнутої теми: Саміт НАТО 2025 року, яка охоплює численні цікаві аспекти цієї події. Газета «Дейком» ретельно відстежує події, проводячи перевірку джерел та інформації, щоб забезпечити нашим читачам найбільш точне та актуальне інформування.

Цей матеріал опубліковано 25.06.2025 року о 08:30 GMT+3 Київ; 01:30 GMT-4 Вашингтон, розділ: Світові новини, Європа, Політика, Політичні новини, із заголовком: "Саміт НАТО у Гаазі: союзники шукають демонстрації єдності, піднімаючи планку оборонних витрат до 5 % ВВП, попри розбіжності щодо Росії та скепсис Трампа щодо України". Якщо в публікації з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.

Читайте щоденну газету та загальну стрічку новин газети Дейком, яка поєднує багато цікавого в понад 40 розділах з усіх куточків світу.


Save
ОГОЛОШЕННЯ

Новини, які можуть Вас зацікавити:

Штатні та позаштатні журналісти газети «Дейком» щодня готують сотні публікацій, щоб читачі отримували найоперативнішу, перевірену й глибоку інформацію. Ми працюємо для тих, хто хоче розуміти суть подій, бачити широку картину та бути на крок попереду.

Останні новини

Вибір редакції