П’ятниця, саміт між Дональдом Трампом та Володимиром Путіним в Алясці вже називають перемогою Кремля, навіть якщо переговори не принесуть жодних конкретних результатів. Сам факт зустрічі став проривом для російського лідера, який після вторгнення в Україну перебував у дипломатичній ізоляції та під міжнародним ордером на арешт за воєнні злочини.
Російські державні медіа відкрито святкують «повний крах концепції ізоляції», а прихильні до Кремля експерти називають це «історичним проривом». У Києві теж визнають, що зустріч – це стратегічний виграш для Путіна. Президент Володимир Зеленський прямо заявив: Кремлю потрібне «фото з Трампом» як символ рівноправного діалогу з Вашингтоном.
Політична вага події виходить далеко за межі символізму. По-перше, саміт відкладає запровадження нових санкцій проти Росії, якими Трамп погрожував ще два тижні тому, якщо Москва не піде на припинення вогню. По-друге, він уже створив розкол усередині НАТО: європейські союзники обурені, що переговори про майбутнє України відбуваються без участі її президента.
Перед зустріччю Трамп провів відеоконференцію з лідерами ЄС та Зеленським, намагаючись заспокоїти побоювання щодо «угод за спиною України». Захід наполягає, що будь-який мирний план має починатися з припинення вогню та обговорюватися за участі Києва.
Втім, головна мета Путіна – не негайний мир, а просування російських умов: закріплення контролю над захопленими територіями, блокування вступу України до НАТО та обмеження її армії. Кремль неодноразово заявляв, що «все, куди ступив російський солдат, залишиться російським».
Напередодні саміту Москва сигналізувала, що порушить і інші теми – від відновлення економічних зв’язків із США до нового договору про ядерне озброєння. Це вписується в давню стратегію Кремля: представити війну в Україні лише частиною ширшого протистояння Заходу та Росії.
Трамп називає зустріч «розвідкою боєм» і стверджує, що готовий піти, якщо не побачить перспектив миру. Однак його риторика викликає тривогу: він уже заявляв, що «буде деяке обмінювання територіями» й критикував Зеленського за відмову на це погодитися.
Для України така поступка неможлива – Конституція забороняє відчуження територій, а суспільство сприймає будь-які територіальні втрати як поразку. Західні експерти попереджають: якщо США підтримають російські умови, це спровокує політичну кризу в Києві та підштовхне Кремль до нової ескалації.
Проблема й у тому, що Трамп має історію схильності вірити Путіну на слово. Під час саміту в Гельсінкі 2018 року він публічно поставив під сумнів висновки власних спецслужб про втручання РФ у вибори, фактично підтримавши позицію Кремля.
Сьогодні ризики значно вищі. Якщо Трамп і Путін домовляться про «частковий мир» без реальної деескалації, Москва отримає час для перегрупування сил і продовження війни з кращих позицій. Для НАТО це стане тестом на єдність, для України – викликом виживання.
Кремль використовує саміт як інструмент внутрішньої пропаганди, демонструючи виборцям, що Росію «поважають і бояться». Водночас у націоналістичних колах зростає напруга: будь-які натяки на завершення «спецоперації» без повної перемоги викликають обурення. Це обмежує маневр Путіна, але й робить його риторику жорсткішою.
Таким чином, зустріч в Алясці – це не просто дипломатичний захід, а елемент великої геополітичної гри, у якій Кремль намагається використати особисті амбіції Трампа, щоб досягти вигідних для себе умов. Україна та її союзники розглядають подію як загрозу, яка може змінити хід війни не на полі бою, а за столом переговорів.
