Президент США Дональд Трамп і президент РФ Володимир Путін проведуть у п’ятницю переговори в Алясці — вперше з 2007 року російський лідер отримав запрошення на приватну зустріч у США. Формально мета — пошук шляху до завершення війни в Україні, але позиції сторін залишаються далекими від компромісу.
Володимир Зеленський не запрошений і прямо заявив, що Україна не відмовиться від жодної території. Європейські лідери також попередили Трампа не робити територіальних поступок після його коментарів про можливий «обмін земель на благо обох країн».
Саміт відбудеться на військовій базі Ельмендорф-Річардсон в Анкориджі. Формат: спершу — закрита розмова тет-а-тет із перекладачами, потім — переговори делегацій за робочим сніданком і, можливо, пресконференція. Російську сторону, крім Путіна, представлятимуть Юрій Ушаков, Сергій Лавров, Андрій Білоусов, Антон Сілуанов і Кирило Дмитрієв. До американської делегації увійдуть Марко Рубіо, Скотт Бессент, Говард Лутнік, Джон Реткліфф і Стів Віткофф.
Очікувати швидкого результату сторони не радять: у Кремлі прямо заявили, що підписання документів не планується. Путін продовжує вимагати від України здачі чотирьох областей та визнання анексії Криму, що для Києва та його союзників неприйнятно. Для Москви сам факт особистої зустрічі з президентом США вже є дипломатичним успіхом, а також можливістю уникнути нових санкцій, принаймні тимчасово.
Для Трампа ця подія — шанс продемонструвати імідж «майстра угод». Водночас він та його адміністрація останніми днями знизили очікування від саміту, назвавши його «вправою зі слухання». Однак риторика президента залишається суперечливою: він то каже, що може просто піти, побажавши «удачі» сторонам, то погрожує «дуже серйозними наслідками», якщо Путін не погодиться зупинити війну.
Місце проведення також має символічне та суперечливе значення. Росія пропонувала зустріч у ОАЕ чи Саудівській Аравії, США — у Європі, але Кремль відмовив. Вибір Аляски, колишньої території Російської імперії, де й досі відчутна культурна спадщина, сприймають як прихований сигнал. Критики, зокрема колишній посол США в РФ Майкл Макфол, вважають, що такий жест лише підсилює наратив російських націоналістів про «втрату земель».
Відсутність України та європейських лідерів за столом переговорів створює ризик, що домовленості можуть ухвалюватися без врахування інтересів Києва. Хоча після телефонної розмови з лідерами ЄС Трамп погодився, що Україна повинна брати участь у будь-яких переговорах про територію, формат саміту цього не гарантує.
Передумови зустрічі лише підкреслюють її політичну складність. Ще місяць тому Трамп обіцяв допомогти Києву отримати ракети Patriot та інше озброєння за рахунок ЄС і погрожував новими санкціями проти Москви, якщо війна не завершиться за 50 днів. Потім ультиматум скоротився до 10 днів, але замість санкцій він оголосив про зустріч з Путіним в Алясці.
Таким чином, цей саміт — більше, ніж просто дипломатична подія. Він ставить під питання єдність Заходу, майбутнє України та можливість досягнення миру без небезпечних поступок агресору. Чи зможе Трамп балансувати між бажанням швидкого результату та необхідністю зберегти стратегічні інтереси союзників, стане зрозуміло вже після того, як лідери вийдуть із переговорної зали.
