Верхня палата Конгресу США демонструє зростаючу незалежність від адміністрації Дональда Трампа у питанні підтримки України. Потужний сенатський комітет із асигнувань схвалив законопроєкт про оборонний бюджет на 2026 фінансовий рік, у якому передбачено понад $1 мільярд для підтримки українського війська — попри те, що Білий дім пропонував повністю вилучити ці витрати.
Комітет Сенату з питань асигнувань, який контролюється республіканською більшістю, проголосував із широкою двопартійною підтримкою — 26 голосів «за» і лише 3 «проти» — за оборонний бюджет у розмірі $852 млрд. Це на $21,7 млрд більше, ніж запитувала адміністрація Трампа раніше цього року.
Ключова допомога Україні: $800 млн на USAI та $225 млн на Балтику
Загалом близько $1 млрд буде спрямовано на підтримку України:
- $800 млн на Ініціативу сприяння безпеці України (USAI) — програму постачання зброї, обладнання, тренувань;
- $225 млн на Ініціативу безпеки Балтійського регіону, значна частина якої також піде на підтримку України в контексті регіональної безпеки.
Сенатор-демократ Кріс Кунс із Делавера заявив: «Я би сказав, що підтримка України становить приблизно $1 мільярд. Це чіткий сигнал союзникам і ворогам, що США не відмовляються від України».
Адміністрація Трампа наполягала на виключенні фінансування USAI з бюджету Пентагону на 2026 рік. Палата представників, що також перебуває під контролем республіканців, раніше ухвалила проєкт бюджету у розмірі $831,5 млрд, у якому не було жодного долара для України.
Це спричинило значне обурення в Сенаті, де багато республіканців історично підтримують Україну ще з 2014 року. Деякі з них висловлюють розчарування у зв’язку з тим, що адміністрація Трампа не лише обмежує поставки зброї, але й не звітує перед Конгресом про деталі вже відновлених постачань.
Додатковий законопроєкт на $54,6 млрд: ще один фронт у Конгресі
Паралельно із затвердженням оборонного бюджету сенаторка-республіканка Ліза Мурковскі (Аляска) та сенаторка-демократка Джин Шагін (Нью-Гемпшир) представили окремий законопроєкт, що передбачає $54,6 млрд допомоги Україні на наступні два роки. Цей законопроєкт наразі перебуває на початковій стадії, і йому ще доведеться пройти серйозні випробування в Конгресі.
Це стало б найбільшим пакетом підтримки України з часу прийняття $61 млрд допомоги у квітні 2024 року — ще за часів президента Джо Байдена. Зараз же політична реальність змінилася: республіканці контролюють і Сенат, і Палату представників, і Білий дім.
Що думає сам Трамп? Розчарування через Москву і тиск на Конгрес
Попри те, що раніше Дональд Трамп демонстрував бажання «налагодити добрі відносини з Путіним», останніми тижнями його тон змінився. Президент США публічно висловив розчарування через небажання Кремля рухатися до припинення вогню в Україні. Він пообіцяв нові санкції проти Росії, якщо до 8 серпня не буде досягнуто прогресу в мирних переговорах.
Однак Білий дім офіційно не підтримує сенатську ініціативу з додатковим фінансуванням. Один із представників адміністрації лише лаконічно зазначив: «Ми розглядаємо цей законопроєкт у комплексі».
McConnell vs Trump: стратегічне протистояння в партії
Сенатор Мітч Макконнелл, голова підкомітету з питань оборонного бюджету, став головним республіканцем, який відкрито виступає проти спроб скорочення допомоги Україні.
«Не лише попередня, але й ця адміністрація недооцінює масштаби виклику, з яким ми стикаємося. Відмова від України — це підрив нашої власної безпеки».
Він наголосив, що підтримка України — це не благодійність, а частина стратегії підготовки США до сучасного характеру війни, зокрема до безпілотних технологій і гібридної війни.
Що далі? Процедура ухвалення та ризик вето
Щоб остаточно набути чинності, сенатський законопроєкт має пройти повне голосування у Сенаті, потім бути узгодженим із проєктом Палати представників (який не включає допомогу Україні), після чого — направлений до Білого дому.
Саме на цьому етапі може виникнути найсерйозніша політична боротьба: Дональд Трамп має повноваження ветувати законопроєкт, якщо він не відповідатиме його політичній лінії.
Попри намагання адміністрації Трампа переглянути зовнішню політику США, значна частина політичного істеблішменту, особливо в Сенаті, залишається на боці України. Це сигнал і союзникам, і ворогам: навіть у внутрішньополітичному розколі США зберігають стратегічну послідовність у ключових питаннях глобальної безпеки.
