Новий пакет допомоги Україні від США: багатообіцяючий крок чи дипломатичний маневр?
Сенаторки Джин Шахін (демократка, Нью-Гемпшир) та Ліза Мурковскі (республіканка, Аляска) представили законопроєкт про надання $54,6 млрд допомоги Україні на найближчі два роки. Цей крок виглядає як демонстрація двопартійної підтримки України, однак насправді має не менш складні політичні перспективи, ніж попередні спроби схвалити масштабне фінансування.
Що передбачає новий законопроєкт?
У документі закладено:
- Мільярди доларів на озброєння та системи ППО для України;
- Кошти на поповнення американських військових резервів;
- Фінансування частково за рахунок конфіскованих російських активів;
- Доходи від продажу зброї європейським союзникам;
Закріплення угоди про корисні копалини між США та Україною, що дозволяє спрямовувати доходи з українських надр на компенсацію витрат.
Особливу увагу приділено розширенню повноважень президента США щодо прямої передачі озброєння: так звана drawdown authority може зрости з $100 млн до $6 млрд щорічно у 2026–2027 роках.
Політична обстановка: суперечності та можливі сценарії
Хоча законопроєкт є двопартійним, він стикається з серйозною внутрішньою опозицією в Республіканській партії, де значна частина конгресменів підтримує курс ізоляціонізму Дональда Трампа та скорочення закордонної допомоги.
Це суттєво ускладнює проходження документа, попри те, що Трамп змінив риторику щодо України, висловивши відкритість до передачі летальної зброї через союзників і навіть схваливши нові санкції проти Росії.
«Росія? Те, що вони роблять — огидно», — сказав Трамп журналістам.
Однак політична історія підказує: жорсткі слова не завжди супроводжуються рішучими діями. Адже, попри публічну підтримку України, в Конгресі спостерігається зниження темпів виділення фінансування з початку нового терміну Трампа.
Чому $54,6 млрд — це не просто сума
Окрім прямої військової підтримки, законопроєкт закладає системну модель фінансування, яка дозволяє частково компенсувати витрати американських платників податків:
- через активи РФ;
- через прибутки від угоди з Україною про мінерали;
- через експорт озброєнь союзникам.
Це прагматичний крок, спрямований не лише на підтримку Києва, а й на підвищення обороноздатності США шляхом вивчення досвіду української армії.
«Це зміцнює нашу оборону, а також карає агресора», — наголосила Мурковскі.
Хто підтримує, а хто гальмує?
Поки лише обмежене коло республіканців публічно підтримало новий пакет. Серед них — Мітч Макконнелл, давній прихильник України, який закликав розширити військову допомогу.
«Президент нарешті бачить справжні сигнали з боку Путіна. І правильно, що дозволяє летальну допомогу», — заявив Макконнелл.
Однак віцепрезидент Джей Ді Венс — один із ключових опонентів попередніх пакетів допомоги — заявляв, що «жодного нового $60-мільярдного пакета Україна не отримає».
Таким чином, майбутнє законопроєкту значною мірою залежить від внутрішньої динаміки в Республіканській партії та готовності Білого дому знайти компроміси.
Наслідки для України та геополітики
Сьогодні, коли Росія посилює атаки по цивільних об’єктах, включаючи школи, лікарні та житлові будинки, а переговори зайшли в глухий кут, Україна критично потребує додаткової підтримки.
Цей законопроєкт:
- дозволяє зміцнити ППО України;
- відновлює міжпартійну солідарність у Конгресі;
- стимулює союзників ЄС до спільних зусиль.
- Водночас він тестує готовність США підтримувати демократію за межами своєї території, з урахуванням політичної поляризації та виборчих циклів.
Запропоновані $54,6 млрд — це не просто цифра на папері. Це символ стратегічного вибору США, яким курсом слідувати: на захист світового порядку або в бік самоізоляції. І хоча законопроєкт має довгий шлях до схвалення, його поява вже є сигналом для Москви: консолідована підтримка України залишається на порядку денному — навіть у нових політичних реаліях Вашингтона.
