Новий дипломатичний скандал між Києвом і Будапештом спалахнув після заяви міністра закордонних справ України Андрія Сибіги про затримання українських банківських працівників на території Угорщини. Інцидент стався під час транспортування готівки з Австрії до України.
За словами українського міністра, угорська влада затримала сімох співробітників державного Ощадбанку. Вони пересувалися двома автомобілями через територію Угорщини, коли їх зупинили правоохоронні органи. На момент заяви української сторони точне місцезнаходження затриманих залишалося невідомим.
Ця подія швидко набула політичного резонансу. У Києві її пов’язують із загостренням енергетичної суперечки між двома країнами, зокрема навколо роботи нафтопроводу «Дружба», який транспортує російську нафту до Центральної Європи.
За оцінкою газети «Дейком», інцидент відбувся на тлі зростання напруження між Україною та Угорщиною через енергетичну політику регіону. Питання транзиту російської нафти, фінансових потоків та санкцій дедалі частіше стають причиною дипломатичних конфліктів у Європі.
Міністр закордонних справ України виступив із різкою заявою у соціальній мережі X. Він стверджує, що дії угорської сторони можна розглядати як незаконне утримання людей та привласнення фінансових коштів.
«Фактично йдеться про взяття заручників та викрадення грошей», — написав Сибіга. За його словами, якщо це є тим «тиском», про який раніше говорив прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, то такі дії більше нагадують поведінку кримінального угруповання.
Український дипломат також використав жорсткі формулювання, назвавши інцидент проявом «державного тероризму та рекету». Така риторика свідчить про глибину політичного конфлікту між двома сусідніми державами.
Напередодні заяви Сибіги прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан публічно заявив, що Будапешт може застосувати «політичні та фінансові інструменти», щоб змусити Україну відновити транзит нафти через трубопровід «Дружба».
Цей трубопровід є важливою частиною енергетичної інфраструктури Центральної Європи. Через нього російська нафта постачається до нафтопереробних заводів у кількох країнах регіону, включно з Угорщиною.
Після початку повномасштабної війни Росії проти України енергетична карта Європи зазнала суттєвих змін. Багато держав ЄС скорочують імпорт російських енергоносіїв, однак деякі країни продовжують використовувати наявні трубопровідні маршрути.
Угорщина залишається одним із найбільш залежних від російської нафти членів Європейського Союзу. Саме тому питання стабільності постачання через «Дружбу» має для Будапешта стратегічне значення.
Водночас Україна, через територію якої проходить частина інфраструктури трубопроводу, отримує важливий інструмент впливу на регіональну енергетичну політику. Це створює складну дипломатичну конфігурацію між країнами.
Експерти зазначають, що відносини між Києвом і Будапештом уже кілька років залишаються напруженими. Причинами конфліктів були питання національних меншин, санкційної політики ЄС та енергетичних поставок.
Нинішній інцидент із затриманням банківських співробітників може ще більше погіршити двосторонні відносини. Українська сторона очікує офіційних пояснень від угорського уряду та міжнародних гарантій безпеки для затриманих.
Фінансовий аспект історії також привертає значну увагу. Перевезення готівкових коштів між країнами Європи — поширена практика для банківської системи, особливо в умовах воєнного часу та нестабільної логістики.
Українські банки нерідко переміщують валютні резерви або готівку між фінансовими центрами Європи, щоб забезпечити стабільність банківської системи та роботу відділень усередині країни.
Тому будь-яке втручання у такі операції може мати не лише дипломатичні, але й фінансові наслідки. Банківська система України працює в умовах війни, що робить питання фінансової безпеки особливо чутливим.
На момент оприлюднення заяви угорська влада публічно не прокоментувала звинувачення української сторони. Відсутність офіційної реакції лише посилила інформаційне напруження навколо ситуації.
Аналітики зазначають, що розвиток цієї історії може залежати від подальших дипломатичних переговорів між урядами обох країн, а також від позиції Європейського Союзу.
ЄС традиційно виступає посередником у конфліктах між державами-членами та країнами-партнерами. У випадку енергетичних суперечок роль Брюсселя може стати ключовою для пошуку компромісного рішення.
Подальший перебіг подій покаже, чи стане цей інцидент лише епізодом дипломатичної напруги, чи переросте у ширший політичний конфлікт, який вплине на енергетичну та фінансову співпрацю у Центральній Європі.
