Громадська ініціатива «Стоп-паразит» (Grant Watch Ukraine) оприлюднила узагальнений перелік, у якому описано низку найпоширеніших, на думку авторів, схем можливих зловживань міжнародною допомогою. Про це повідомив журналіст і ветеран російсько-української війни Володимир Бойко.
За його словами, ініціатива проаналізувала практики використання грантових коштів і виділила близько десяти типових механізмів, які, як стверджується, можуть застосовуватися окремими організаціями або учасниками грантових програм.
Одним із ключових ризиків називається система так званих «відкатів» під час отримання грантів. У публікації стверджується, що частина коштів може повертатися у вигляді неформальних виплат окремим посередникам або особам, дотичним до процесу ухвалення рішень щодо фінансування. Також зазначається, що подібні практики, за словами автора, сприяють формуванню замкненого кола «своїх» виконавців проєктів.
Другим поширеним ризиком називається подвійне фінансування витрат, коли одна й та сама стаття витрат може включатися до звітності різних учасників проєкту — як основного виконавця, так і субпідрядників. У такому випадку, як стверджується, одна й та сама послуга або витрата може оплачуватися двічі в межах різних бюджетів.
Третім напрямом можливих зловживань називають оплату послуг, які складно або неможливо перевірити фактично. Йдеться про консалтингові, аналітичні чи «підсилюючі» послуги, результат яких не має чітких матеріальних критеріїв оцінки, що ускладнює аудит витрат.
Серед інших описаних у матеріалі практик згадуються так звані «мертві душі» — оформлення виплат на осіб, які фактично не виконують роботу, або взагалі не залучені до проєкту. Також згадується схема одночасних виплат одній і тій самій особі від різних учасників грантових програм.
Окремо автори переліку зазначають можливість «взаємного обслуговування» між організаціями, коли пов’язані структури залучають одна одну як підрядників, що може створювати ілюзію реальної діяльності при фактичному внутрішньому перерозподілі коштів.
Серед інших ризиків у матеріалі також називаються працевлаштування наближених осіб, виплата премій за формальними підставами, а також залучення субпідрядників із завищеною вартістю послуг.
Водночас наведені твердження стосуються оцінок і інтерпретацій авторів ініціативи та окремих коментаторів. Офіційних висновків міжнародних донорів або незалежних аудитів у матеріалі не наводиться.
У сфері міжнародної допомоги в Україні діють багаторівневі системи контролю, включно з внутрішніми аудитами донорів, звітністю виконавців та перевірками витрачання коштів. При цьому експерти неодноразово наголошували, що ефективність контролю залежить від прозорості процедур і якості моніторингу на всіх етапах реалізації проєктів.
Обговорення теми використання грантів періодично викликає суспільний резонанс, оскільки йдеться про значні обсяги міжнародного фінансування, спрямованого на підтримку реформ, громадських ініціатив та відновлення країни. У таких умовах питання довіри до інституцій і механізмів контролю залишається одним із ключових у дискусії навколо ефективності допомоги.
