Екологи заявляють про масштабну екологічну кризу в Чорному морі, яка, за їхніми словами, охоплює не лише українське узбережжя, а й сусідні країни регіону.
На узбережжі Чорного моря в межах національного природного парку “Тузлівські лимани” фахівці виявили 22 загиблих китоподібних лише за один день. Про це повідомив керівник наукового відділу парку Іван Русєв, назвавши ситуацію “безпрецедентною” та такою, що може свідчити про глибоку екологічну кризу в морській екосистемі.
За даними науковців, 5 червня було обстежено близько 25 кілометрів узбережжя, де виявили 20 мертвих азовок, занесених до Червоної книги, а також одну афаліну і одного дельфіна-білобочку. Загибель тварин такого масштабу, за словами фахівців, є вкрай тривожним сигналом для всього Чорного моря.
Екологи зазначають, що реальна кількість загиблих китоподібних може бути значно більшою, оскільки частина тіл не досягає берега і залишається у відкритому морі. За їхніми оцінками, мова може йти про масштабні втрати популяцій на значно ширшій території акваторії.
Фахівці також повідомляють, що подібні випадки фіксуються не лише в Україні. У цей самий період загибель дельфінів та винесення їхніх тіл на берег спостерігалися на узбережжі Румунії та Болгарії, що свідчить про регіональний характер проблеми.
Науковці з “Тузлівських лиманів” підкреслюють, що ситуація нагадує події 2022 року, коли було зафіксовано масштабну хвилю загибелі морських ссавців у Чорному морі. На їхню думку, нинішня тенденція може свідчити про тривалий і накопичувальний вплив кількох негативних факторів на екосистему.
Серед можливих причин екологи називають як хімічне, так і акустичне забруднення морського середовища. Зокрема, йдеться про вплив вибухів, використання потужних гідролокаторів та інших джерел інтенсивного шуму, які можуть дезорієнтувати морських тварин і порушувати їхню навігацію.
Окремо фахівці звертають увагу на забруднення води нафтопродуктами, важкими металами, хімічними сполуками та іншими токсичними речовинами. За їхніми даними, це може призводити до серйозних захворювань у китоподібних, зокрема уражень печінки, нирок та інших внутрішніх органів.
Також наголошується, що в морську екосистему потрапляють біогенні речовини, такі як азот і фосфор, що додатково порушує природний баланс і впливає на стан кормової бази морських мешканців.
Іван Русєв заявив, що екосистема Чорного моря за останні роки зазнала надзвичайно високого антропогенного навантаження, яке, на думку науковців, може наближати її до критичного стану. Він наголосив, що популяції китоподібних щодня втрачають життєздатність, а відновлення їхньої чисельності стає дедалі складнішим.
Екологи підкреслюють, що фіксація кожного такого випадку є важливою для наукового моніторингу, адже дозволяє відстежувати зміни в стані морської екосистеми та масштаб проблеми в довгостроковій перспективі.
Ситуація в Чорному морі, за оцінками фахівців, потребує постійного міжнародного моніторингу, оскільки вплив негативних факторів може мати довготривалі наслідки для біорізноманіття регіону.
