Росія зняла 28 систем ППО біля заводів атомних субмарин: їх могли перекинути до Криму і Москви
Росія могла суттєво послабити протиповітряний захист одного зі своїх найважливіших оборонних центрів. Після 2024 року з позицій навколо Сєвєродвінська зникли 28 пускових установок зенітно-ракетних комплексів С-300 і С-400. Про це повідомляє видання The Barents Observer, яке проаналізувало супутникові знімки Google Earth.
За даними аналітиків, зняті системи могли бути передислоковані на інші напрямки, зокрема до тимчасово окупованого Криму або для посилення захисту Москви.
Таке рішення залишило без колишнього рівня прикриття два ключові підприємства російського військово-промислового комплексу — завод «Севмаш» та підприємство «Звєздочка».
Під загрозою опинилися заводи атомного флоту
Сєвєродвінськ у Архангельській області є одним із найважливіших центрів російського суднобудування.
Саме там розташований «Севмаш» — єдине підприємство в Росії, здатне будувати нові атомні підводні човни.
Також у місті працює «Звєздочка» — найбільший російський завод із ремонту атомних кораблів.
Раніше ці об’єкти мали прикриття кількома позиціями систем С-300 та С-400. Однак супутниковий аналіз показав, що частина комплексів була повністю прибрана.
На позиції «Ягри Північ» до середини 2024 року перебували шість пускових установок, але зараз там не залишилося жодної.
На позиції «Ягри Центр» раніше було 14 установок — нині також порожньо.
Ще вісім пускових установок зникли з позиції «Миронові гори».
Загалом йдеться про 28 одиниць техніки.
Куди могли перекинути російські комплекси
Аналітики Defense Express припускають, що мова може йти про техніку 1528-го зенітно-ракетного полку зі складу 1-ї дивізії 45-ї армії ППО.
За відкритими даними, цей підрозділ міг бути переданий із Північного флоту до Ленінградського військового округу.
Також увагу експертів привернуло повідомлення про загибель у Криму командира одного з дивізіонів цього полку 30 квітня 2024 року. Це відбулося приблизно в період, коли з’являлася інформація про удари українських сил по військових об’єктах на півострові.
За словами оглядачів, одна з можливих причин перекидання систем — необхідність посилити захист територій, які російське керівництво вважає найбільш важливими.
«Якщо виходити з того, що Москва є пріоритетним напрямком для російських військових у плані концентрації засобів ППО, то можна припустити, що частина С-300 і С-400 із Сєвєродвінська була переміщена для прикриття столиці», — зазначили аналітики.
Москва посилює оборону через удари дронів
Останні місяці показали, що навіть великі міста Росії не є повністю захищеними від атак безпілотників.
Раніше авіаційний експерт Костянтин Криволап зазначав, що система ППО Москви не розрахована на відбиття необмеженої кількості атак дронами.
За його словами, після запуску ракет-перехоплювачів техніка потребує часу для відновлення роботи через перегрівання, що створює певні вразливі періоди.
Експерт оцінював, що до початку повномасштабної війни Росія мала близько 85–90 комплексів С-300 і С-400. Нині їхня кількість могла скоротитися до приблизно 45–60 одиниць, з яких 15–20 зосереджені навколо Москви.
Нові атаки по російських містах
У ніч на 18 липня українські безпілотники здійснили масштабну атаку по Москві та інших регіонах Росії.
Мер Москви Сергій Собянін заявив про нібито знищення 55 дронів на підльотах до столиці.
Водночас повідомлялося про удари по промислових та логістичних об’єктах.
Зокрема, під атаку потрапила нафтобаза в Ногінську Московської області, розташована приблизно за 50 кілометрів від Москви. Також повідомлялося про наслідки атаки на логістичний центр Wildberries у Тамбовській області, де загинули працівники та були поранені люди.
У Московській області також сталася велика пожежа на складі мережі в Електросталі.
Баланс між фронтом і захистом тилу
Переміщення систем С-300 і С-400 демонструє складну проблему для російської армії: необхідність одночасно захищати стратегічні підприємства, великі міста, військові об’єкти та території поблизу зони бойових дій.
Послаблення прикриття Сєвєродвінська може свідчити про те, що частину ресурсів ППО доводиться перекидати туди, де російське керівництво бачить більшу загрозу.
Водночас залишення без повного захисту підприємств, які виробляють і ремонтують атомні підводні човни, створює додаткові ризики для одного з ключових напрямків російського військового потенціалу.
