Росія поступово стикається з дефіцитом балістичних ракет, через що змушена коригувати підходи до завдання ударів по Україні. За словами авіаційного експерта Валерія Романенка, нинішні запаси такого озброєння у РФ значно менші за необхідний рівень, а частину балістичних ракет Москва намагається замінювати крилатими.
Про це експерт заявив в ефірі «Фабрики новин», пояснивши, що мінімальний запас балістичних ракет для Росії мав би становити приблизно сотню одиниць, однак це лише той рівень, який дозволяє підтримувати поточне застосування, а не забезпечувати масштабні операції.
За його словами, показовою є ситуація з оперативно-тактичним ракетним комплексом «Іскандер-М». Ще у квітні, за оцінками експерта, Росія мала близько 200 таких ракет у запасах, однак зараз їхня кількість скоротилася приблизно до 100.
«Росіяни поступово вибирають те, що зберігалося на складах», — зазначив Романенко, пояснюючи, що витрати ракет під час регулярних атак не повністю компенсуються новим виробництвом.
Експерт звернув увагу, що структура російських ракетних військ передбачає значно більші запаси. За його словами, одна ракетна бригада повинна мати близько 96 ракет на пускових установках. У складі армії РФ є 14 таких бригад, тому теоретично оптимальний запас мав би становити приблизно 1400 балістичних ракет.
Однак реальна ситуація, за оцінкою експерта, суттєво відрізняється. Замість необхідного запасу Москва може мати лише близько сотні ракет, що свідчить про значне виснаження накопичених ресурсів.
Романенко зазначив, що ракетні бригади, які безпосередньо беруть участь у завданні ударів по Україні, ще мають певну кількість боєприпасів. Йдеться про підрозділи, розташовані у Краснодарському краї, окупованому Криму, Курській та Брянській областях.
Водночас інші російські ракетні бригади, за словами експерта, можуть мати переважно навчальні ракети або обмежену кількість крилатих боєприпасів. Це означає, що не всі підрозділи РФ мають можливість регулярно застосовувати балістичну зброю.
Частково нестачу балістики Росія намагається компенсувати використанням крилатих ракет. Однак і з ними ситуація не є безмежною. За оцінкою Романенка, запас крилатих ракет зараз також залишається обмеженим, а темпи їхнього виробництва не дозволяють швидко нарощувати арсенали.
За його словами, Росія може виготовляти приблизно 10 крилатих ракет на місяць, тоді як потреби для ведення масштабних ударних кампаній значно вищі.
Експерт вважає, що поступова зміна співвідношення між типами озброєння може свідчити про перехід Росії до іншої тактики ведення війни — регулярного терору міст і постійного психологічного тиску на населення.
На його думку, удари по Києву та інших українських містах мають не лише військову мету, а й завдання тримати людей у постійному напруженні. Водночас Україна також намагається завдавати ударів по військових та стратегічних об’єктах на території РФ.
За даними Головного управління розвідки Міністерства оборони України, на початку липня на озброєнні російської армії могли перебувати до 200 балістичних ракет 9М723 та до 110 крилатих ракет 9М728/9М729 для комплексу «Іскандер-М».
Українська розвідка також повідомляла, що російський військово-промисловий комплекс зберігає приблизні темпи виробництва, які були зафіксовані минулого року. Йдеться про можливість виготовлення близько 60 балістичних ракет 9М723 та до 10 крилатих ракет 9М728/9М729 щомісяця.
Загалом у 2026 році Росія планувала виготовити до 700 балістичних та близько 100 крилатих ракет відповідних типів. Проте експерти наголошують, що виробничі можливості не завжди можуть повністю компенсувати витрати під час інтенсивного застосування зброї.
Таким чином, ракетний потенціал Росії залишається значним, але запаси балістичних ракет поступово скорочуються. Москва все ще має можливість завдавати ударів, однак змушена враховувати обмеженість ресурсів і змінювати підходи до використання ракетного озброєння.
