Україна має можливості завдавати ударів по сучасних російських системах протиповітряної оборони, однак для максимально ефективної боротьби із зенітними ракетними комплексами С-400 необхідний доступ до оперативних розвідувальних даних. Саме їх, за словами авіаційного експерта Анатолія Храпчинського, українська сторона отримує не в повному обсязі через обережну позицію західних партнерів.
Про це директор з розвитку оборонного підприємства, офіцер Повітряних сил у резерві Анатолій Храпчинський розповів у коментарі УНІАН.
Чому С-400 важко знищити
Експерт пояснив, що йдеться не просто про окрему пускову установку, а про цілий дивізіон протиповітряної оборони, який складається з кількох взаємопов'язаних елементів.
До його складу входять радіолокаційна станція, командний пункт, пускові установки та машини забезпечення. Саме завдяки такій структурі комплекс може швидко реагувати на повітряні загрози та оперативно змінювати позицію.
За словами Храпчинського, російська сторона використовує ці системи не лише для оборони, а й для нанесення ударів по території України.
«Ми говоримо про пускові установки систем протиповітряної оборони. Треба розуміти, що одна справа, коли на пусковий рубіж виїжджає установка комплексу "Іскандер", а інша — коли система ППО перебуває в робочому режимі й, наприклад, працює по умовних повітряних цілях, які летять на територію Російської Федерації. Одна з пускових установок розгортається і стріляє по Україні. Тобто ворог використовує класичні системи протиповітряної оборони, але завдає удару завдяки ефекту несподіванки», — зазначив експерт.
Як українські військові знаходять комплекси ППО
Храпчинський наголосив, що Сили оборони вже мають інформацію про основні райони розташування російських систем ППО та постійно працюють над їхнім ураженням.
Водночас для точного визначення місця перебування комплексів використовуються засоби радіоелектронної розвідки.
Під час роботи радіолокаційна станція комплексу випромінює характерний сигнал, який дозволяє ідентифікувати її місцеперебування.
«Такі системи виявляються завдяки тому, що під час роботи засіб радіолокації випромінює відповідну сигнатуру сигналу. Саме тому ми можемо визначати, де розташовані С-400, С-300, "Панцир" чи "Тор". Це робота радіоелектронної розвідки», — пояснив він.
Вирішальну роль відіграє супутникова розвідка
За словами експерта, після запуску ракети мобільна пускова установка може досить швидко змінити позицію.
Саме тому для її своєчасного виявлення необхідна якісна супутникова розвідка, яка дозволяє відстежувати переміщення техніки практично в режимі реального часу.
Крім супутників, важливу роль можуть відігравати й українські розвідувальні безпілотники, які здатні працювати в тилу противника.
Однак використання таких дронів також пов'язане зі значними ризиками.
«Можливо, допомогло б використання наших розвідувальних дронів на території противника. Але треба розуміти, що він також активно полює на наші безпілотники й намагається їх перехоплювати. Агентурна мережа також може допомогти, але вона має існувати», — зазначив Храпчинський.
Партнери обмежують доступ до частини інформації
Експерт звернув увагу, що на тимчасово окупованих територіях України отримувати розвідувальні дані значно простіше, ніж безпосередньо на території Росії.
Втім, навіть у цих випадках українська сторона не завжди отримує весь обсяг інформації, якою володіють західні союзники.
На думку Храпчинського, це пов'язано з побоюваннями окремих партнерів щодо можливого загострення ситуації.
«На тимчасово окупованій території України значно більше можливостей отримати розвідувальні дані навіть для наших партнерів. Але наші західні партнери все ж обмежують нас у певній інформації, щоб не збільшувати ескалацію, як вони це люблять називати», — сказав він.
Україна вже успішно знищує російську ППО
Попри наявні обмеження, українські військові продовжують завдавати успішних ударів по російських засобах протиповітряної оборони.
За словами експерта, для цього активно використовуються ударні безпілотники середньої дальності, які здатні працювати по цілях на тимчасово окупованих територіях.
Саме такі операції поступово послаблюють можливості російської ППО та відкривають нові можливості для подальших ударів по військовій інфраструктурі.
Що відомо про останній удар по С-400
У ніч на 13 липня підрозділи Сил оборони України завдали ударів по низці важливих військових об'єктів. Зокрема, у районі Керчі було уражено радіолокаційну станцію «Небо-У» та пускову установку зенітного ракетного комплексу С-400.
Раніше радник міністра оборони України Сергій «Флеш» Бескрестнов пояснював, що значна частина інформації про підготовку до запусків російських ракет надходить від міжнародних партнерів. За його словами, основним джерелом таких відомостей є супутникове спостереження та спеціальні системи, які фіксують сам факт запуску.
Саме через особливості отримання та передачі цієї інформації іноді повітряну тривогу оголошують уже після запуску ракети або безпілотника, а в окремих випадках сигнал тривоги може пролунати навіть тоді, коли запуску зрештою не відбулося. Це пов'язано зі складністю оперативного підтвердження загроз і необхідністю максимально швидко попереджати населення про потенційну небезпеку.
