Рішення Європейського Союзу щодо зміни правил надання тимчасового захисту українцям не означає автоматичного повернення громадян України додому. Остаточний механізм залежатиме від законодавства кожної окремої країни ЄС, а також від конкретних обставин кожної справи.
Про це в коментарі УНІАН заявив народний депутат України від партії «Слуга народу», голова Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко.
За його словами, насамперед необхідно уважно аналізувати остаточний текст рішення Ради Європейського Союзу та спосіб його впровадження в законодавство держав-членів.
«Наскільки я розумію, це рішення стосується майбутнього, а не статусу тих осіб, які вже отримали дозвіл на перебування. Крім того, рішення Ради ЄС можуть вимагати відповідної імплементації в національному праві держав-членів. Наприклад, шляхом ухвалення відповідного законодавства», — зазначив парламентар.
Автоматичного повернення до України не передбачено
Мережко наголосив, що відмова у наданні тимчасового захисту сама по собі не означає автоматичної депортації чи примусового повернення громадянина України.
За його словами, якщо людина втратить можливість легально перебувати в певній державі на підставі тимчасового захисту, вона зможе самостійно обирати подальший варіант дій.
Це може бути як добровільне повернення до України, так і спроба отримати інший легальний статус для проживання в країні перебування або навіть переїзд до іншої держави.
«Якщо їй відмовили в можливості законного перебування на території певної держави з якоїсь причини, тоді вона сама вирішує, що робити: або повертатися до країни громадянства, або шукати можливості перебування в іншій державі», — пояснив депутат.
Водночас він підкреслив, що примусова екстрадиція чи депортація можлива лише за наявності відповідних правових підстав.
«Її можна екстрадувати чи депортувати лише тоді, коли вона порушила закон і є відповідний запит держави її громадянства», — зазначив Мережко.
Як працюватимуть нові правила
Окремо депутат звернув увагу, що рішення Європейського Союзу не завжди діють однаково в усіх країнах.
Багато залежить від того, у якій саме юридичній формі ухвалений документ.
За словами голови парламентського комітету, регламент, директива або рішення Ради ЄС мають різні механізми імплементації в національне законодавство.
Саме тому порядок застосування нових правил може відрізнятися в різних державах.
«Треба дивитися по кожній країні, як саме вона втілюватиме в життя це рішення», — наголосив він.
Що робити тим, кому потрібно підтвердити свій статус
Одне із найбільш обговорюваних положень нових правил стосується військовозобов'язаних чоловіків, які звертатимуться за тимчасовим захистом.
Повідомлялося, що для отримання такого статусу від них можуть вимагати документи, які підтверджують законність виїзду з України або звільнення від мобілізації.
Коментуючи це питання, Мережко зазначив, що теоретично громадяни можуть звертатися до українських консульських установ для оформлення необхідних документів.
Втім, практичний механізм ще потребує додаткового врегулювання.
Чи зміниться українська громада в Європі
Депутат також звернув увагу, що нинішні зміни насамперед стосуються нових заявників.
Понад чотири мільйони українців, які вже перебувають під тимчасовим захистом у країнах Європейського Союзу, зберігають свій статус відповідно до рішення про продовження дії механізму до 4 березня 2028 року.
Саме тому масштабних змін для більшості українців, які вже проживають у країнах ЄС, найближчим часом не очікується.
Чому люди можуть залишитися в Європі
На думку Мережка, навіть якщо частині українців відмовлятимуть у тимчасовому захисті, це не означає, що вони обов'язково повернуться додому.
Багато хто може скористатися іншими законними можливостями для проживання в Європі.
Йдеться, зокрема, про оформлення дозволу на роботу, отримання робочої візи, навчання або подання заяви на інші види легального перебування, якщо це передбачено законодавством конкретної країни.
Тому остаточне рішення кожна людина ухвалюватиме самостійно залежно від власної ситуації.
Які стимули могла б запропонувати Україна
Олександр Мережко вважає, що українська держава має працювати не над примусовим поверненням громадян, а над створенням умов, які мотивуватимуть їх повернутися добровільно.
На його переконання, необхідно розробити комплексну державну політику із залучення українців додому після завершення війни або навіть раніше.
«Тут треба, щоб фахівці подумали і розробили заходи, спрямовані на створення стимулів різного характеру, які заохочували б людей повертатися», — сказав депутат.
Освіта як один із головних стимулів
Однією з можливих ініціатив парламентар назвав розвиток якісної освіти в Україні.
На його думку, держава могла б створювати філії провідних західних університетів, щоб українська молодь мала можливість отримувати сучасну європейську освіту, не виїжджаючи за кордон.
При цьому навчання могло б бути безкоштовним за умови, що випускник певний час працюватиме в Україні.
Такий підхід, на думку депутата, дозволив би не лише повернути частину молодих українців, а й сприяв би розвитку економіки та людського капіталу країни.
Нагадаємо, країни Європейського Союзу погодили продовження механізму тимчасового захисту для українських громадян до 4 березня 2028 року. Водночас нові правила не передбачають автоматичного поширення такого статусу на всіх новоприбулих військовозобов'язаних чоловіків.
Водночас експерти з міграційної політики зазначають, що в перспективі європейські країни прагнуть поступово переводити українців із системи тимчасового захисту до звичайних механізмів трудової міграції. Це дозволить людям інтегруватися в місцеві громади, працювати, вивчати мову та ставати повноцінними учасниками суспільного життя без залежності від програм соціальної підтримки.
