Під час атаки керованого реактивного безпілотника типу «Шахед» по автозаправній станції у Житомирській області, ймовірно, могли використовуватися ретранслятори на території Білорусі. Таке припущення озвучив радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов, відомий під позивним Флеш.
За його словами, російські військові зацікавлені у використанні таких систем, оскільки вони дозволяють здійснювати керування безпілотниками на значній відстані від місця запуску. Експерт не виключає, що подібні технології можуть застосовуватися для ударів по українських регіонах, зокрема західних областях.
Флеш повідомив, що вранці під час атаки на місто Малин Житомирської області керований реактивний «Шахед» завдав удару по автозаправній станції. За даними українських радіолокаційних систем, маршрут польоту безпілотника мав нетиповий характер.
За його словами, апарат рухався вздовж кордону з Білоруссю, після чого досяг району Коростеня, пролетівши безпосередньо над автомобільною трасою. Далі безпілотник змінив напрямок і попрямував над залізничною інфраструктурою до Малина, де і здійснив атаку.
На думку експерта, така поведінка може свідчити про ручне керування дроном через відеоканал. Він пояснив, що відстань від місця удару до кордонів Росії становила близько 260 кілометрів, що є занадто великою дистанцією для стабільної роботи прямого радіоканалу керування.
«Інших "Шахедів", які могли б виконувати роль ретрансляторів, у цей момент у повітрі не було», — зазначив Флеш. Водночас він наголосив, що остаточні висновки можна буде зробити лише після детального аналізу ситуації профільними службами та військовими підрозділами.
За словами експерта, можливість використання ретрансляторів є важливою для Росії, оскільки дозволяє атакувати територію України керованими безпілотниками, які можуть змінювати маршрут і діяти більш точно.
«Противнику дуже потрібно і важливо атакувати західну частину України "Шахедами" з онлайн-керуванням. Але без ретрансляторів на території Білорусі це зробити значно складніше», — пояснив Флеш.
Водночас він звернув увагу на питання контролю за такими системами на білоруській території. За його словами, невідомо, чи зможе самопроголошений лідер Білорусі Олександр Лукашенко протистояти можливому тиску з боку Росії щодо розміщення подібного обладнання.
Експерт також не виключив, що такі системи можуть встановлюватися без повного відома білоруської влади. За його оцінкою, технічно це може бути зроблено досить швидко, тому білоруські структури мають уважніше контролювати ситуацію у власній країні.
Тема використання білоруської території для забезпечення роботи російських безпілотників уже раніше привертала увагу української влади. Президент України Володимир Зеленський у червні заявляв, що у Білорусі можуть перебувати російські ретранслятори, які використовуються для керування ударними безпілотниками.
За словами Зеленського, такі системи могли розташовуватися у двох регіонах Білорусі, які межують з Україною. Тоді він закликав Мінськ усунути ці об’єкти зі своєї території.
Згодом президент повідомив, що з 22 червня ретранслятори на території Білорусі припинили роботу. Водночас він зазначив, що не мав інформації, чи були ці системи демонтовані фізично, чи лише перестали функціонувати.
Ситуація навколо можливого використання ретрансляторів залишається предметом аналізу українських військових та спеціальних служб. Якщо інформація про їхнє застосування підтвердиться, це може свідчити про нові способи використання безпілотників для атак на значній відстані та про зростання ролі технологій дистанційного керування у сучасній війні.
Наразі фахівці продовжують вивчати маршрут польоту дрона, характер його маневрів та інші технічні параметри. Саме ці дані мають допомогти встановити, яким способом здійснювалося керування безпілотником і чи використовувалися для цього додаткові засоби зв’язку.
