У Кремлі вперше чіткіше окреслили власне бачення можливої тристоронньої зустрічі Володимира Путіна, Володимира Зеленського та Дональда Трампа. Прессекретар російського президента Дмитро Пєсков заявив, що такий саміт теоретично може відбутися, однак лише за умови, що до моменту зустрічі сторони вже матимуть певні домовленості, які потрібно буде зафіксувати на найвищому рівні.
Таким чином, у Москві фактично не розглядають потенційний саміт як майданчик, де три лідери могли б уперше спробувати домовитися про ключові параметри завершення війни. Кремль хоче бачити зустріч фінальним етапом складнішого переговорного процесу.
Заява Пєскова прозвучала на тлі активізації дипломатичних контактів між Вашингтоном і Москвою та повідомлень про можливість відновлення переговорів щодо припинення війни.
За словами прессекретаря Путіна, домовленості щодо України не можуть бути "примітивною угодою".
"Це складний процес, що складається з величезної кількості деталей", — заявив Пєсков.
Ця фраза фактично демонструє підхід Кремля до можливого врегулювання: Москва хоче, щоб будь-яка потенційна домовленість охоплювала значно ширше коло питань, ніж просто припинення бойових дій.
Кремль хоче спочатку домовленостей, а потім саміту
Можливість особистої зустрічі Путіна, Зеленського та Трампа останніми днями знову опинилася в центрі міжнародної уваги.
Потенційно такий формат став би безпрецедентною подією. Президент України, президент США та глава російського режиму за одним столом могли б обговорити подальший розвиток війни та можливі шляхи до її завершення.
Однак проблема полягає в тому, що кожна зі сторін має власне бачення того, якою має бути послідовність переговорів.
Київ зацікавлений у тому, щоб переговорний процес не перетворювався на спробу нав'язати Україні рішення без її участі. Вашингтон прагне домогтися припинення бойових дій і просування до політичного врегулювання. Москва ж наполягає на тому, що майбутні домовленості повинні враховувати її вимоги та ширше бачення безпекової ситуації.
Саме тому Кремль зараз сигналізує: зустріч трьох лідерів, якщо вона й відбудеться, має бути не початком переговорів, а моментом підбиття підсумків.
Для Москви це принципово важливо.
Якщо Путін погодиться сісти за один стіл із Зеленським і Трампом, Кремль захоче продемонструвати, що російський лідер приїжджає туди не для пошуку базових компромісів, а для затвердження вже напрацьованого пакета домовленостей.
Що стоїть за заявою Пєскова
Публічні слова Пєскова можуть мати одразу кілька цілей.
По-перше, Кремль намагається сформувати очікування щодо потенційного саміту. Москва не хоче, щоб сама згадка про тристоронню зустріч створювала враження швидкого завершення війни.
По-друге, Путіну важливо не виглядати стороною, яка погоджується на будь-які переговори під зовнішнім тиском.
По-третє, заява дозволяє Кремлю залишити двері відчиненими для переговорів, але водночас встановити власні умови щодо формату.
Це типова дипломатична тактика: не відкидати пропозицію повністю, але одразу створити навколо неї додаткові вимоги.
Фактично Москва говорить: так, зустріч можлива, але лише тоді, коли буде про що домовлятися.
І саме питання про те, що саме Кремль вважає прийнятними домовленостями, залишається ключовим.
Реткліфф міг привезти до Москви пропозицію про саміт
Особливого значення ця заява набуває після повідомлень про нещодавній візит директора Центрального розвідувального управління США Джона Реткліффа до Москви.
За інформацією Axios, під час переговорів у російській столиці американський представник міг запропонувати провести тристоронню зустріч за участю Трампа, Зеленського та Путіна.
За даними джерел видання, однією з цілей візиту Реткліффа було з'ясувати, чи можуть російські спецслужби вплинути на Путіна та переконати його повернутися до переговорного процесу з Україною за посередництва США.
Якщо ця інформація відповідає дійсності, візит Реткліффа може мати значно ширший зміст, ніж звичайний розвідувальний або дипломатичний контакт.
Фактично Вашингтон намагається перевірити, чи існує можливість повернути російського лідера до переговорів.
При цьому важливо, що американська сторона, за даними Axios, повідомила Зеленському про результати московських переговорів.
Тобто Київ не залишився осторонь процесу, який потенційно може привести до нового переговорного формату.
Чому тристоронній формат настільки важливий
Якщо зустріч Путіна, Зеленського та Трампа справді відбудеться, її значення виходитиме далеко за межі символічної дипломатичної події.
Трамп у такому форматі виступатиме не просто як президент США, а як головний американський посередник між сторонами війни.
Зеленський представлятиме Україну — державу, яка безпосередньо визначатиме, чи прийнятними є будь-які запропоновані умови.
Путін, своєю чергою, представлятиме Росію та намагатиметься відстояти власні вимоги.
Саме тому домовитися трьом сторонам буде надзвичайно складно.
Навіть якщо Вашингтон і Москва зможуть знайти певний спільний знаменник, це ще не означатиме автоматичної згоди Києва. Україна неодноразово наголошувала на необхідності власної участі у визначенні умов майбутнього миру.
Тому будь-яка спроба провести переговори за спиною України могла б лише поглибити недовіру.
Кремль знову говорить про "складний процес"
Пєсков особливо наголосив, що домовленості щодо України не можуть бути простою угодою.
За цією позицією стоїть ширше бачення Кремля.
Росія прагне прив'язати питання завершення війни до інших проблем: безпеки, майбутнього української держави, міжнародних гарантій, відносин із Заходом та санкційної політики.
Саме тому Москва постійно наголошує на "комплексності" можливого врегулювання.
Для України такий підхід може становити серйозний виклик. Чим більше питань Москва намагається включити до одного переговорного пакета, тим складніше знайти компроміс.
Водночас для Вашингтона це створює ще одну проблему.
Якщо американська адміністрація хоче швидкого результату, а Кремль наполягає на багаторівневому та тривалому процесі, переговори можуть затягнутися.
У Кремлі вже звинувачують Київ
Паралельно Пєсков заявив, що Україна нібито не хоче займатися питаннями врегулювання війни.
Подібні звинувачення регулярно звучать із Москви, однак їх варто розглядати в контексті боротьби за міжнародну підтримку та формування вигідної інформаційної картини.
Для Кремля важливо показати себе стороною, яка нібито готова до діалогу, тоді як відповідальність за відсутність домовленостей перекладається на Київ.
Проте сам факт готовності обговорювати можливу зустріч ще не означає готовності России принять условия, которые устроят Украину.
Саме тут і виникає головна суперечність.
Москва може погоджуватися на переговорний процес, але водночас висувати вимоги, які Київ вважатиме неприйнятними.
Чи справді Путін готовий до особистої зустрічі із Зеленським?
Потенційна зустріч Путіна та Зеленського сама по собі була б надзвичайно складною.
Протягом війни між сторонами сформувалася глибока політична та особиста недовіра. Крім того, будь-який крок назустріч іншій стороні матиме серйозні наслідки для внутрішньої аудиторії обох держав.
Для Путіна особливо важливо не створити враження, що Москва поступилася під тиском.
Саме тому російський лідер може погодитися на зустріч лише тоді, коли Кремль буде впевнений у наявності конкретного результату.
Заява Пєскова фактично підтверджує цю логіку.
Путін може сісти за стіл із Зеленським і Трампом, але Кремль хоче спочатку побачити контури майбутньої угоди.
Трамп може опинитися в ролі головного переговорника
Для Дональда Трампа потенційний саміт став би великим дипломатичним випробуванням.
Американський президент зацікавлений у тому, щоб продемонструвати здатність зупинити війну та домогтися політичного рішення. Але будь-яка угода матиме сенс лише тоді, коли її приймуть сторони конфлікту.
Якщо Москва вимагатиме занадто багато, Київ може відмовитися.
Якщо Вашингтон чинитиме надмірний тиск на Україну, це може створити серйозні політичні проблеми для американської адміністрації.
Якщо ж США не зможуть переконати Росію перейти до реальних компромісів, сам переговорний процес ризикує перетворитися на черговий дипломатичний маневр без конкретного результату.
Тому роль Трампа в потенційному форматі буде надзвичайно складною.
Наступні кроки можуть показати справжні наміри Москви
Поки що немає гарантій, що тристоронній саміт взагалі відбудеться.
Однак останні сигнали свідчать про активізацію дипломатичних контактів. Саме тому заява Пєскова привернула таку увагу.
Кремль не відкинув саму ідею зустрічі. Навпаки, Пєсков фактично залишив для неї можливість, але одразу висунув принципову умову — до саміту повинні бути підготовлені конкретні домовленості.
Тепер головне питання полягає в тому, чи зможуть американські та російські представники знайти хоча б мінімальну основу для подальшого переговорного процесу.
Якщо Москва справді готова повертатися до серйозних переговорів, найближчими тижнями це має проявитися не лише у заявах, а й у конкретних дипломатичних кроках.
Якщо ж Кремль використовує тему саміту винятково як інструмент політичного тиску та інформаційної гри, переговорний процес швидко зіткнеться з новими перешкодами.
Поки що Пєсков залишив головні двері відчиненими — але поставив перед ними високий поріг.
Потенційна зустріч Путіна, Зеленського та Трампа може стати історичним моментом. Проте до того, як три лідери опиняться за одним столом, сторонам ще належить вирішити величезну кількість суперечливих питань.
І саме тому зараз важливішим за сам факт можливого саміту є інше: чи здатна Москва перейти від розмов про переговори до реальних кроків, які дозволять створити основу для домовленостей.
Від відповіді на це питання залежатиме, чи стане можливий тристоронній саміт початком завершення війни — або лише черговим етапом складної дипломатичної гри.
