Україна розгортає новий етап тиску на російську логістику, поступово перетворюючи Азовське море із безпечного транспортного коридору на зону підвищеного ризику. За оцінкою американського телеканалу CNN, останні удари по судноплавству створили для Росії проблеми, співставні з тими, які виникають у країнах Перської затоки під час загрози судноплавству в Ормузькій протоці.
За даними видання, супутникові знімки та сервіси відстеження суден зафіксували значні черги кораблів поблизу Ростова-на-Дону та на підходах до Азовського моря. Причиною стали обмеження руху через Донсько-Азовський канал і Керченську протоку після серії українських ударів.
Понад сотня уражених суден за кілька днів
Командувач Сил безпілотних систем України Роберт Бровді заявив, що лише за дев'ять днів українські військові уразили 116 російських суден, які перебували в акваторії Азовського моря.
Якщо ці дані підтвердяться, йдеться про одну з наймасштабніших операцій проти морської логістики Росії за весь період повномасштабної війни.
Ще донедавна Азовське море вважалося для російської сторони відносно безпечною зоною, де здійснювалися військові перевезення, забезпечувалося постачання військ і проходили важливі експортні маршрути. Проте стрімкий розвиток українських безпілотних технологій суттєво змінив ситуацію.
Ізоляція Криму виходить на новий рівень
За оцінкою американського Інституту вивчення війни (ISW), нинішня кампанія є частиною ширшої стратегії України щодо порушення російської логістики.
Аналітики вважають, що удари спрямовані не лише по окремих суднах, а й по всій транспортній системі, яка з'єднує тимчасово окупований Крим із територією Росії.
На думку експертів ISW, новий етап операції має ускладнити морські перевезення, обмежити постачання нафтопродуктів, зерна та військових вантажів, а також посилити транспортну ізоляцію півострова.
Під загрозою опинився експорт російського зерна
Економічні наслідки можуть виявитися не менш серйозними, ніж військові.
У CNN зазначають, що приблизно чверть російського експорту пшениці проходить саме через Азовське море.
Навіть якщо частину вантажів вдасться перенаправити через інші чорноморські порти, аналітики сумніваються, що наявна інфраструктура зможе повністю компенсувати втрату пропускної спроможності у розпал експортного сезону.
Це особливо важливо на тлі високої конкуренції на світовому зерновому ринку та необхідності своєчасно виконувати міжнародні контракти.
Порівняння з Ормузькою протокою
Провідний аналітик аграрних ринків Чорноморського регіону Андрій Сизов вважає, що значення Чорного моря для світової торгівлі зерном можна порівняти з роллю Перської затоки для світового нафтового ринку.
«Чорне море для ринку пшениці подібне до того, що Перська затока означає для ринку сирої нафти», — наголосив експерт.
Саме тому будь-які перебої у судноплавстві можуть впливати не лише на російський експорт, а й на ситуацію на глобальних товарних ринках.
За словами Сизова, якщо нинішні обмеження збережуться, економічні втрати Росії можуть сягнути мільярдів доларів.
Логістика стає новою ціллю
Експерти зазначають, що останніми роками Україна значно розширила перелік об'єктів, по яких завдаються удари.
Якщо раніше основна увага приділялася військовим базам, складам боєприпасів і командним пунктам, то нині дедалі важливішу роль відіграє руйнування логістичних ланцюгів.
Під удари потрапляють мости, залізничні вузли, автомобільні магістралі, енергетична інфраструктура та судна, які забезпечують постачання російських сил.
Такий підхід поступово ускладнює транспортування техніки, пального, боєприпасів і експортних вантажів.
Азовське море перестає бути безпечним маршрутом
На думку CNN, події останніх тижнів свідчать про суттєву зміну ситуації на півдні України.
Азовське море, яке тривалий час використовувалося Росією як внутрішній транспортний коридор, поступово перетворюється на акваторію з високими ризиками для судноплавства.
Це створює додаткові витрати на логістику, збільшує терміни доставки вантажів і змушує шукати альтернативні маршрути, які часто виявляються менш ефективними та дорожчими.
Аналітики вважають, що нинішня кампанія є логічним продовженням української стратегії ізоляції тимчасово окупованого Криму. Після ударів по енергетичній інфраструктурі півострова Україна послідовно посилила тиск на мости, залізничні колії, автомобільні магістралі та морські перевезення, поступово ускладнюючи використання Азовського моря як одного з ключових транспортних коридорів Росії.
