Зима у столиці може стати серйозним випробуванням, якщо тривалі відключення електроенергії одночасно супроводжуватимуться перебоями з опаленням. Київська влада вже готується до такого сценарію та визначає місця, де за необхідності зможуть тимчасово проживати люди, яким буде небезпечно залишатися у власних квартирах.
За даними «Суспільного», до попередніх списків внесли понад 200 тисяч киян, які потенційно можуть потребувати такого виду допомоги. Водночас це не означає, що всіх цих людей автоматично переселятимуть із їхніх домівок. Йдеться про резервний план на випадок, якщо через тривалу відсутність світла та тепла людина не зможе безпечно залишатися вдома.
Наразі згоду на можливе переміщення дали близько двох тисяч людей. Остаточна потреба в переселенні залежатиме від реальної ситуації взимку та тривалості можливих відключень.
Кого можуть переселити насамперед
Насамперед міські служби орієнтуються на людей, для яких тривалий блекаут становитиме найбільшу небезпеку.
Мова йде про маломобільних мешканців, людей з інвалідністю, родини, які виховують дітей з інвалідністю, а також самотніх людей, яким складно самостійно подбати про себе.
Для звичайної родини кілька годин без електрики можуть бути серйозною незручністю, але не обов'язково створюють критичну загрозу. Людина може скористатися ліхтариком, зарядити телефон від павербанка, приготувати їжу заздалегідь або тимчасово перейти до іншого приміщення.
Для маломобільної людини ситуація зовсім інша.
Якщо в багатоповерхівці не працює ліфт, мешканець, який майже не пересувається самостійно, може фактично опинитися замкненим у квартирі. Якщо одночасно припиняється опалення, температура в помешканні поступово падає.
До цього додаються проблеми з освітленням, водопостачанням, заряджанням засобів зв'язку та доступом до необхідних ліків.
Тому для окремих категорій населення тривалий блекаут — це вже не просто побутова проблема, а питання безпеки.
Історія 82-річної киянки показує, наскільки складною може бути ситуація
Однією з мешканок столиці, яку можуть тимчасово переселити у разі тривалого блекауту, є 82-річна Людмила Демченко.
Жінка живе сама, не має родичів у Києві та через проблеми зі здоров'ям майже не може пересуватися.
Для неї перспектива тривалого відключення світла й тепла особливо небезпечна.
Якщо перестане працювати ліфт, самостійно вийти з багатоповерхівки буде практично неможливо. Якщо температура в квартирі почне швидко знижуватися, залишатися там протягом тривалого часу також може бути небезпечно.
Соціальна працівниця вже пояснює жінці, що варто підготувати на випадок переміщення. Серед необхідного — документи, цінні речі, ліки та засоби особистої гігієни.
Для самотніх людей подібна система може стати особливо важливою, адже в критичний момент поруч може просто не виявитися людини, яка зможе швидко приїхати та допомогти.
У Києві змінили підхід після попередньої зими
Після досвіду минулої зими міська влада вирішила змінити принцип роботи з мешканцями, які можуть потребувати додаткової допомоги.
Замість того щоб шукати таких людей уже після виникнення надзвичайної ситуації, місто хоче заздалегідь знати, де вони проживають і як із ними зв'язатися.
За будинками мають бути закріплені соціальні працівники, які матимуть контакти з мешканцями та зможуть оперативно повідомити їм про необхідні дії.
Це особливо важливо під час масштабного блекауту.
У кризовій ситуації не можна розраховувати лише на оголошення у під'їздах або повідомлення в інтернеті. Частина людей може не мати доступу до мережі, не побачити оголошення або фізично не мати можливості самостійно дістатися до пункту допомоги.
Попередня комунікація дає місту можливість діяти значно швидше.
Куди можуть повезти людей
Київ уже визначає заклади, які за необхідності зможуть прийняти людей із підготовлених списків.
Серед можливих варіантів — пансіонати, санаторії, лікарні та готелі. Водночас остаточного переліку закладів, у яких можна буде розмістити всіх потенційних отримувачів допомоги, місто поки не оприлюднило.
В одному з таких центрів уже підготували 60 ліжко-місць.
Там передбачені окремі кімнати для чоловіків і жінок, а також приміщення для родин.
Для людей підготували постільну білизну, засоби особистої гігієни та триразове харчування.
Тобто йдеться не просто про місце, де можна зігрітися протягом кількох годин. Передбачається можливість тимчасового проживання, якщо перебування людини у власній квартирі стане небезпечним.
Як відбуватиметься переселення
Для транспортування мешканців планують використовувати спеціальний транспорт.
Це особливо важливо для людей, які користуються кріслами колісними, мають серйозні проблеми з пересуванням або не можуть самостійно спускатися сходами.
За потреби до організації допомоги можуть залучати районні організації Червоного Хреста.
В ідеальному сценарії процес має виглядати приблизно так: соціальний працівник зв'язується з людиною, з'ясовує її стан та потреби, після чого організовується транспорт і тимчасове розміщення.
Але масштаб такого завдання може бути дуже великим, якщо одночасно проблеми з електроенергією виникнуть у значній частині столиці.
Саме тому підготовка розпочинається заздалегідь.
Чому до списків внесли понад 200 тисяч людей
Цифра у понад 200 тисяч може звучати так, ніби місто вже готується масово вивозити мешканців зі столиці.
Однак це неправильне трактування.
До списків потрапили люди, які потенційно можуть потребувати допомоги, якщо тривала відсутність електрики та опалення зробить проживання у квартирах небезпечним.
За даними КМДА, у Києві проживають понад 16 тисяч дітей з інвалідністю, більш як 160 тисяч дорослих з інвалідністю та близько 26 тисяч самотніх людей.
Ці категорії можуть частково перетинатися, тому їх не можна просто складати як кількість різних людей.
Крім того, навіть потрапляння до списку не означає автоматичного переселення.
Якщо в будинку зберігаються прийнятні умови, людина може залишатися вдома.
Переміщення розглядатиметься тоді, коли перебування у квартирі через тривалу відсутність тепла та електроенергії стане небезпечним або людина не зможе самостійно забезпечувати базові потреби.
Чому свою згоду дали лише близько двох тисяч людей
Наразі згоду на можливе переміщення дали близько двох тисяч мешканців.
Це значно менше за загальну кількість людей у попередніх списках.
Причини зрозумілі: для більшості людей власна квартира залишається найбезпечнішим і найзвичнішим місцем, навіть якщо доводиться переживати тимчасові незручності.
Особливо складно погодитися на переїзд літнім людям, які десятиліттями живуть в одному помешканні.
До того ж у людини можуть виникати цілком практичні запитання.
Куди саме її повезуть? Скільки доведеться там перебувати? Що можна буде взяти із собою? Чи можна забрати домашнього улюбленця? Як отримувати ліки? Коли можна буде повернутися додому?
Чим більше відповідей на ці запитання місто зможе надати заздалегідь, тим менше невизначеності буде у разі реального кризового сценарію.
Тривалий блекаут — це значно більше, ніж відсутність світла
Кількагодинне відключення електрики більшість людей здатні пережити без серйозних наслідків.
Можна скористатися ліхтариками, павербанками, термосами, заздалегідь приготованою їжею.
Але тривалий блекаут змінює ситуацію.
Якщо одночасно припиняється теплопостачання, квартира поступово охолоджується. Якщо не працюють насоси, можуть виникнути проблеми з водою. У висотних будинках перестають працювати ліфти.
Для людини, яка живе на 15-му чи 20-му поверсі та має серйозні проблеми з пересуванням, це може стати практично непереборною перешкодою.
Водночас відсутність електрики може впливати на роботу медичного обладнання, засобів зв'язку та інших необхідних пристроїв.
Саме тому влада розглядає не лише питання забезпечення електроенергією, а й резервне розміщення людей.
Чи означає це, що Київ очікує катастрофічної зими
Ні.
Підготовка такого плану не означає, що місто має інформацію про неминучий багатоденний колапс енергосистеми.
Навпаки, це стандартний принцип підготовки до найгіршого сценарію.
Ніхто не може точно передбачити, якою буде енергетична ситуація протягом усієї зими. На неї впливатимуть стан генерації, пошкодження енергетичної інфраструктури, можливі атаки, швидкість проведення ремонтів, погодні умови та можливості енергосистеми балансувати навантаження.
Тому місто намагається створити резервний механізм ще до того, як він стане необхідним.
Краще мати підготовлені місця, транспорт та контакти соціальних працівників, ніж починати все організовувати вже після масштабного відключення.
Що буде з домашніми тваринами
Для багатьох мешканців потенційний переїзд пов'язаний ще з одним дуже важливим питанням — домашніми тваринами.
Людина може відмовлятися від евакуації або тимчасового переселення, якщо не розуміє, що буде з її котом, собакою чи іншою твариною.
У наданій інформації остаточний порядок розміщення домашніх тварин у підготовлених закладах не визначений.
Тому поки не можна стверджувати, що всі центри зможуть приймати людей разом із тваринами.
Але для значної кількості сімей це може бути принциповим питанням, яке необхідно вирішити до початку можливого кризового періоду.
Якою може бути ситуація з електроенергією взимку
Раніше експерти наголошували, що сценарій щоденних відключень тривалістю 12–16 годин не є неминучим.
Водночас ризики для енергосистеми залишаються, а окремою проблемою може стати дефіцит пропускної здатності мереж.
Тобто навіть за достатньої генерації в країні не завжди можна гарантувати, що необхідний обсяг електроенергії буде без проблем доставлений у конкретний район.
Саме тому Київ готується до різних варіантів розвитку подій.
Найкращий сценарій — більшість підготовлених місць так і не знадобиться.
Але якщо виникнуть тривалі проблеми з електрикою та опаленням, система вже має бути готовою швидко допомогти тим, хто не зможе впоратися самостійно.
Для кого ця підготовка може стати критично важливою
Історія з понад 200 тисячами потенційних отримувачів допомоги показує, наскільки сильно масштабний блекаут може вплинути на різні категорії населення.
Для молодої здорової людини відсутність світла може означати незручності, холодну квартиру та необхідність змінити побутові звички.
Для самотньої 82-річної людини з проблемами пересування це може стати питанням фізичної безпеки.
Саме тому міська влада хоче діяти на випередження.
Головне завдання — не чекати, поки людина опиниться у критичній ситуації, а заздалегідь знати, кому може знадобитися допомога.
При цьому переселення має залишатися саме резервним заходом, а не автоматичною процедурою для всіх, хто потрапив до списку.
Якщо людина здатна безпечно перебувати у власній оселі, необхідності в переїзді може не виникнути.
Але якщо тривала відсутність тепла та електрики зробить квартиру непридатною для безпечного проживання, тимчасовий переїзд може стати найкращим рішенням.
Зрештою, підготовка Києва до можливого переселення понад 200 тисяч людей — це не прогноз неминучої катастрофи.
Це спроба створити систему, яка працюватиме навіть тоді, коли звичний міський побут буде порушений.
Для більшості киян цей сценарій може залишитися лише пунктом у плані реагування на надзвичайні ситуації.
Але для людини, яка живе сама, не може самостійно пересуватися або потребує постійної допомоги, наявність заздалегідь підготовленого місця може стати критично важливою.
Тому головний принцип столичної підготовки можна сформулювати просто: не чекати, поки під час тривалого блекауту стане зрозуміло, кому потрібна допомога, а визначити таких людей заздалегідь і мати для них готовий план дій.
.jpg)
