Новий навчальний рік в Україні розпочинається в умовах, коли звичне шкільне життя поступово повертається до очного формату, однак повністю відмовитися від дистанційного навчання поки неможливо. Цьогоріч до українських шкіл зарахували понад 243 тисячі першокласників, а загалом освітній процес охопить понад 3,5 мільйона учнів та учениць.
За даними Міністерства освіти і науки, навчання забезпечуватимуть понад 366 тисяч педагогічних працівників. При цьому формат роботи кожної школи визначатиметься насамперед з урахуванням безпекової ситуації в конкретному регіоні, можливостей закладу та наявності укриття.
Таким чином, новий навчальний рік для українських дітей знову буде різним: хтось повернеться до повноцінного навчання у класах, хтось поєднуватиме уроки в школі та онлайн, а для частини учнів дистанційний формат залишиться основним.
Понад 243 тисячі дітей уперше сядуть за парти
Одним із найважливіших показників нового навчального року стала кількість першокласників.
До першого класу цьогоріч зарахували понад 243 тисячі дітей.
Для України ця цифра має особливе значення. За роки повномасштабної війни система освіти зіткнулася з величезною кількістю викликів: переміщенням родин, зміною місця проживання дітей, руйнуванням освітньої інфраструктури, тривалими повітряними тривогами та необхідністю організовувати навчання навіть у надзвичайно складних умовах.
Тому початок шкільного життя для сотень тисяч дітей – це не просто традиційне 1 вересня.
Для багатьох першокласників це перший досвід знайомства зі школою, який відбуватиметься вже в умовах нової української реальності.
Водночас понад 3,5 мільйона школярів загалом продовжать навчання у різних форматах.
Понад 8 тисяч шкіл працюватимуть очно
Найбільша частина українських закладів освіти цього року працюватиме у звичайному очному форматі.
За даними МОН, понад 8 тисяч шкіл проводитимуть навчання безпосередньо у своїх приміщеннях.
Ще понад 2,2 тисячі закладів працюватимуть у змішаному форматі. Це означає, що частина освітнього процесу проходитиме у школі, а частина – дистанційно.
Водночас у 1 306 закладах освіти навчання організують повністю дистанційно.
Таким чином, повномасштабна війна продовжує безпосередньо впливати на організацію освітнього процесу.
Вибір формату не залежить лише від бажання адміністрації школи чи батьків. Ключовим фактором залишається безпека.
Укриття стали одним із головних елементів шкільної інфраструктури
Ще кілька років тому укриття у школі для більшості українських родин могло здаватися другорядним питанням.
Сьогодні воно фактично є однією з головних умов можливості очного навчання.
Понад 82% шкіл, які цього року працюють очно, мають доступ до власного або іншого облаштованого укриття.
Це означає, що під час повітряної тривоги учні та працівники закладу повинні мати можливість перейти у безпечніше місце.
Саме на створення та модернізацію таких захисних споруд держава продовжує спрямовувати значні кошти.
У 2026 році з державного бюджету на будівництво та облаштування шкільних укриттів передбачили 5 мільярдів гривень.
Ці витрати є частиною масштабнішого завдання – зробити очне навчання можливим навіть у тих умовах, коли повністю передбачити ризики неможливо.
Чому всі школи не можуть повернутися до очного формату
Попри значну кількість шкіл, які відкрили свої двері для учнів, повернення до очного навчання по всій країні залишається неможливим.
Україна має регіони, які суттєво відрізняються за рівнем безпекових ризиків.
Там, де ситуація дозволяє, школи можуть організовувати очний освітній процес.
В інших населених пунктах небезпека залишається занадто високою. У таких випадках дистанційна освіта стає не просто альтернативою, а способом забезпечити дітям можливість продовжувати навчання.
Змішаний формат фактично став компромісом між двома потребами.
З одного боку, дітям необхідне живе спілкування з однокласниками та вчителями. З іншого – система освіти повинна враховувати реальні безпекові загрози.
Для дітей школа – це не лише уроки
Повернення до очного формату важливе не тільки з точки зору академічних знань.
Школа є простором соціалізації.
Саме тут діти вчаться спілкуватися, працювати в команді, вирішувати конфлікти, заводити друзів, брати участь у спільних заходах та поступово формувати власне бачення світу.
Особливо важливим це є для молодших школярів.
Дитина, яка вперше приходить до першого класу, потребує живої взаємодії. Для неї школа – це не лише підручники та завдання на екрані.
Це перший дзвоник, новий клас, учитель, знайомства, перші друзі та відчуття належності до колективу.
Саме тому держава намагається створювати умови для максимально можливого повернення дітей до очного навчання там, де це дозволяє безпекова ситуація.
Шкільні автобуси: ще одна проблема, яку намагаються вирішити
Очне навчання потребує не лише безпечних будівель.
Для значної кількості дітей важливим залишається питання, як дістатися до школи.
У громадах для підвезення школярів використовують близько 7,5 тисячі шкільних автобусів.
Ними користуються понад 346 тисяч учнів.
Це особливо важливо для дітей із сільської місцевості та невеликих населених пунктів, де школа може знаходитися на значній відстані від дому.
У 2026 році на закупівлю нового шкільного транспорту для 22 областей передбачили 2 мільярди гривень.
Таким чином, держава вкладає кошти не лише безпосередньо у школи, а й у транспортну систему, яка дозволяє дітям регулярно відвідувати навчальні заклади.
Гаряче харчування стане безкоштовним для мільйонів дітей
Ще одна масштабна зміна стосується харчування школярів.
Близько 3 мільйонів учнів усіх класів комунальних шкіл, які навчаються очно або у змішаному форматі, матимуть безоплатне гаряче харчування.
Це рішення має не лише соціальне, а й практичне значення.
Для багатьох родин витрати на харчування дитини у школі є суттєвою частиною щомісячного бюджету.
Безкоштовні гарячі обіди дозволяють частково зменшити це навантаження.
Водночас якісне харчування безпосередньо пов'язане зі здатністю дитини концентруватися, працювати на уроках та повноцінно засвоювати навчальний матеріал.
Шкільні їдальні також проходять масштабне оновлення
Для того щоб забезпечити харчування мільйонів школярів, недостатньо просто виділити гроші на продукти.
Необхідно мати сучасні харчоблоки, обладнання, належні умови для приготування їжі та відповідність санітарним вимогам.
Саме тому у школах продовжується модернізація їдалень.
Понад 2 тисячі харчоблоків уже модернізували.
Ще у 272 закладах ремонтні роботи тривають.
У 2026 році на модернізацію шкільних їдалень спрямували 1 мільярд гривень.
Окремо на забезпечення безоплатним харчуванням передбачено 7,4 мільярда гривень.
У підсумку формується ціла система підтримки: від транспорту до школи та укриття до харчування під час навчального дня.
Освіта намагається повернути дітям нормальність
За сухими цифрами нового навчального року стоїть значно більша проблема.
Українська система освіти намагається зберегти для дітей хоча б частину нормального дитинства.
Для школяра повернення до класу означає набагато більше, ніж просто зміну формату навчання.
Це можливість бачити друзів не через екран, спілкуватися з учителем наживо, брати участь у спортивних та культурних заходах, разом виконувати завдання і просто проводити час серед однолітків.
Проте повернення до школи не означає, що воєнні ризики зникли.
Повітряна тривога може перервати урок у будь-який момент. Діти та вчителі повинні бути готові швидко перейти до укриття.
Саме тому сучасна українська школа змушена поєднувати дві реальності – прагнення до звичайного освітнього процесу та постійну готовність до небезпеки.
Понад 366 тисяч педагогів продовжать роботу
Освітній процес цього року забезпечуватимуть понад 366 тисяч педагогів.
Їхня роль в умовах війни стала значно ширшою, ніж просто проведення уроків.
Учителі змушені адаптувати навчальні програми, працювати у різних форматах, враховувати психологічний стан дітей, переривати заняття через повітряні тривоги та знову повертатися до навчального процесу після завершення небезпеки.
Для педагогів це також означає необхідність постійно адаптуватися до нових умов.
При цьому саме від учителя часто залежить, наскільки комфортно дитина почуватиметься у школі після тривалого дистанційного навчання.
Новий навчальний рік знову буде випробуванням
2026/2027 навчальний рік демонструє, що українська система освіти поступово нарощує можливості для очного навчання.
Понад 8 тисяч шкіл працюватимуть очно, ще понад 2,2 тисячі – у змішаному форматі.
Понад 243 тисячі дітей уперше підуть до першого класу, а загальна кількість школярів перевищить 3,5 мільйона.
Водночас понад тисяча закладів залишатимуться дистанційними.
Ці цифри показують головну особливість української освіти сьогодні: єдиного сценарію для всієї країни просто не існує.
Там, де це безпечно, діти повертаються до класів. Там, де ризики залишаються високими, школи продовжують працювати дистанційно або комбінують різні формати.
Паралельно держава вкладає мільярди гривень в укриття, транспорт, харчування та модернізацію шкільної інфраструктури.
Головна мета залишається незмінною – дати українським дітям можливість отримувати якісну освіту навіть у надзвичайно складних умовах.
І хоча школа вже не може бути повністю відокремлена від реалій війни, кожен новий навчальний рік є ще одним доказом того, що освітній процес в Україні продовжується.
Діти знову відкривають підручники, знайомляться з новими вчителями, сідають за парти та роблять перші кроки до майбутнього.
І цього року таких дітей – понад 3,5 мільйона.
