Фінансова ситуація навколо державного бюджету України стрімко ускладнюється. За підсумками восьми місяців 2026 року загальний фонд держбюджету без урахування грантів отримав близько 1,7 трильйона гривень доходів. На перший погляд ця сума виглядає величезною. Однак за нею приховується проблема, яка вже найближчим часом може змусити владу ухвалювати вкрай непопулярні рішення.
До запланованого показника бюджет недоотримав 33,1 млрд гривень. Причому майже половина цієї суми припала лише на серпень — за один місяць державна скарбниця отримала на 15,6 млрд гривень менше, ніж передбачалося планом.
Про це повідомила голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа. За її оцінкою, ситуація створює серйозний ризик для подальшого фінансування державних програм, особливо з огляду на те, що одночасно виникли проблеми із залученням частини міжнародної фінансової підтримки.
І саме поєднання цих двох факторів може виявитися найбільш небезпечним.
Бюджет отримує трильйони, але цього недостатньо
Доходи загального фонду формуються з цілої низки податків та інших надходжень. Найбільшим джерелом за вісім місяців став імпортний ПДВ — 433,8 млрд гривень. Податок на прибуток підприємств приніс 265,7 млрд гривень.
ПДФО та військовий збір забезпечили 245,9 млрд гривень. Водночас із липня 2026 року військовий збір зараховується до спеціального фонду та має цільове призначення — фінансування грошового забезпечення військовослужбовців ЗСУ.
Ще 218,3 млрд гривень бюджет отримав від ПДВ на вироблені в Україні товари — вже після врахування відшкодування податку. Значними джерелами доходів також стали кошти Національного банку, імпортний та внутрішній акцизи.
НБУ перерахував 146,1 млрд гривень, імпортний акциз приніс 119 млрд, внутрішній — 88,1 млрд гривень.
Крім того, від дивідендів і частини чистого прибутку державних господарських організацій надійшло 56,2 млрд гривень, від ввізного мита — 42,5 млрд, а рентна плата забезпечила 38,9 млрд гривень.
Тобто проблема полягає не в тому, що бюджет взагалі перестав отримувати кошти. Навпаки, фінансові потоки залишаються масштабними. Проте витрати держави настільки великі, що навіть мільярдні надходження не гарантують виконання запланованих показників.
Є податки, які дали більше, ніж очікували
Водночас картина не є однозначно негативною. Частина доходів навіть перевищила план.
За даними Підласої, податок на прибуток підприємств дав на 29,2 млрд гривень більше від запланованого показника — це перевиконання на 12,4%.
ПДФО та військовий збір перевищили план на 8 млрд гривень, або на 3,4%. Імпортний акциз приніс додатково 2,1 млрд гривень, а рентна плата — ще 1,3 млрд.
Однак позитивна динаміка за окремими статтями не змогла перекрити масштабні провали за іншими джерелами.
Найбільш тривожним є те, що план не виконано саме за основними бюджетоутворюючими податками та зборами. Загальна сума такого недовиконання становить майже 84 млрд гривень.
Найбільший розрив утворився за ПДВ на вироблені в Україні товари — мінус 35,6 млрд гривень, або 14% від плану. Ще 23,8 млрд гривень бюджет недоотримав за імпортним ПДВ.
Внутрішній акциз не дотягнув до запланованого показника на 12,1 млрд гривень. Дивідендів і частини чистого прибутку державних підприємств надійшло на 11,6 млрд менше від очікуваного.
Недовиконання за ввізним митом становило ще 573,8 млн гривень.
І це, як наголосила Підласа, лише найбільш суттєві позиції.
Чому дефіцит доходів особливо небезпечний зараз
У мирний час бюджетне недовиконання саме по собі вже було б серйозною проблемою. В умовах повномасштабної війни воно набуває зовсім іншого масштабу.
Україна змушена одночасно фінансувати оборону, соціальні виплати, медицину, освіту, підтримку ветеранів, державне управління та величезні боргові зобов'язання.
Лише за вісім місяців 2026 року на видатки загального фонду було спрямовано близько 20 млрд доларів міжнародної допомоги. Крім того, для фінансування бюджету активно використовувалися внутрішні запозичення.
За рахунок розміщення облігацій внутрішньої державної позики на фінансування загального фонду за січень-серпень було спрямовано 317 млрд гривень. Лише за серпень цей показник збільшився приблизно на 18 млрд гривень.
Це означає, що держава вже використовує кілька фінансових джерел одночасно: податкові надходження, міжнародну допомогу та внутрішні запозичення.
Але кожне з них має свої межі.
На що Україна витрачає найбільше
Найбільша стаття державних витрат цілком закономірно пов'язана з обороною.
Від початку 2026 року на оборонні потреби із загального фонду було спрямовано 1,8 трлн гривень. Це близько 62% усіх видатків загального фонду.
Фактично майже кожна друга гривня, яка проходить через цю частину бюджету, йде на оборонний сектор.
Але крім нього є витрати, які держава не може просто скасувати.
На погашення внутрішнього та зовнішнього боргу вже спрямовано 377,3 млрд гривень. Ще 249,4 млрд гривень коштувало обслуговування боргу.
Соціальний захист і підтримка ветеранів без урахування публічних інвестиційних проектів потребували 306,8 млрд гривень.
На програму медичних гарантій та скринінг здоров'я пішло 127,6 млрд гривень. Зарплати вчителів у школах, включно з освітньою субвенцією та відповідними доплатами, потребували 102,3 млрд.
Ще 43,6 млрд гривень становили базова та додаткові дотації.
Ці цифри показують головну проблему: значна частина видатків не є легко скорочуваною. Держава не може просто відмовитися від виплат за боргами, зарплат медикам чи вчителям, соціальної підтримки або фінансування армії.
Тому коли говорять про «скорочення бюджету», йдеться не про абстрактну економію. За кожною статтею стоять конкретні люди, установи та державні функції.
Найгірший момент — проблеми з міжнародним фінансуванням
На тлі недоотримання внутрішніх доходів Україна зіткнулася ще з однією проблемою.
Парламент не підтримав голосування за закони, які є умовами для отримання міжнародних траншів. Йдеться, зокрема, про макрофінансову допомогу загальним обсягом 4,26 млрд доларів та програму Міжнародного валютного фонду на 1,66 млрд доларів.
Саме цей момент Підласа назвала критичним.
Якщо внутрішні доходи падають нижче запланованих показників, держава може компенсувати частину дефіциту зовнішньою підтримкою. Але якщо одночасно виникають труднощі з отриманням міжнародних коштів, простору для маневру стає значно менше.
У результаті уряду доводиться обирати, які витрати можна відкласти, скоротити або перенести.
І саме тому прозвучала попередження про можливе жорстке скорочення видатків уже найближчим часом.
29,5 мільярда доларів під питанням
Проблема потенційно виходить далеко за межі нинішнього недоотримання 33,1 млрд гривень.
Україна ризикує не отримати значну частину з приблизно 29,5 млрд доларів міжнародної фінансової підтримки, якщо необхідні рішення не будуть ухвалені вчасно.
Для продовження фінансування необхідно виконати масштабний перелік умов. За наявною інформацією, йдеться про 44 рішення уряду та 26 законів, які вже внесені до Верховної Ради. Ще 17 законопроєктів необхідно внести якнайшвидше.
Таким чином, фінансова стійкість країни залежить не лише від того, скільки податків вдалося зібрати всередині держави. Величезне значення має й здатність влади виконувати домовленості з міжнародними партнерами.
Це фактично дві частини однієї системи.
Якщо доходи падають, потрібна зовнішня підтримка. Якщо зовнішнє фінансування затримується, тиск на внутрішній бюджет різко посилюється.
Уряд уже готується до режиму жорсткої економії
На цьому тлі прем'єр-міністр Сергій Корецький анонсував запровадження жорсткого режиму економії бюджетних коштів, які не закріплені за оборонними потребами.
Це може означати перегляд значної кількості програм, перенесення частини видатків, обмеження фінансування окремих напрямів та посилення контролю за використанням державних коштів.
Для звичайних громадян слово «економія» може звучати нейтрально. Але на практиці бюджетна економія майже завжди означає конкретні рішення: відкладений ремонт, скасовану або урізану програму, менше коштів на розвиток, перенесені інвестиції чи жорсткіші правила фінансування.
Водночас найбільший бюджетний пріоритет зараз залишається незмінним — оборона країни.
Саме тому можливості скорочувати видатки безпосередньо пов'язані з цивільною частиною бюджету. Але і там простір обмежений соціальними зобов'язаннями та базовими потребами держави.
Чи означає це неминучу бюджетну кризу?
Поки що говорити про повну бюджетну кризу було б передчасно. Україна продовжує збирати значні податкові надходження, отримує міжнародну допомогу, проводить внутрішні запозичення та має механізми для коригування видатків.
Проте ситуація безперечно стала значно напруженішою.
Особливо небезпечним є не один окремий показник, а сукупність факторів: 33,1 млрд гривень недоотриманих доходів, майже 84 млрд гривень недовиконання за ключовими податками, величезна потреба в оборонному фінансуванні, сотні мільярдів гривень боргових платежів та ризик затримки міжнародних траншів.
Фактично бюджет опинився перед необхідністю одночасно тримати кілька фронтів — фінансовий, соціальний, борговий та оборонний.
І помилка на будь-якому з них може посилити тиск на інші.
Саме тому найближчі місяці можуть стати для українських фінансів періодом складних і непопулярних рішень. Владі доведеться балансувати між необхідністю фінансувати оборону, виконувати соціальні зобов'язання, обслуговувати борги та зберігати довіру міжнародних партнерів.
33,1 млрд гривень недоотриманих доходів — це ще не обвал державних фінансів. Але це дуже чіткий сигнал, що бюджетний запас міцності не безмежний.
Якщо податкові надходження й надалі відставатимуть від плану, а міжнародні транші затримуватимуться через невиконання необхідних умов, уряду доведеться діяти набагато жорсткіше.
І тоді питання буде вже не в тому, чи доведеться економити, а в тому, які саме видатки доведеться принести в жертву заради збереження фінансової стійкості держави.
.jpg)
