Президент України Володимир Зеленський 1 вересня різко відреагував на результати голосувань у Верховній Раді, де народні депутати не змогли підтримати одразу кілька важливих законопроєктів. За словами глави держави, через це Україна може зіткнутися з проблемами із залученням мільярдів доларів міжнародної фінансової підтримки.
Йдеться не про одну окрему бюджетну програму чи рішення, яке матиме наслідки лише для уряду. Президент прямо пов’язав парламентські голосування із можливістю отримання Україною коштів від міжнародних партнерів, необхідних для стабільності державних фінансів, соціальних виплат та фінансування оборони.
У вечірньому зверненні Зеленський наголосив, що відповідальність за виконання домовленостей із партнерами лежить не лише на уряді чи президентові. Окрема частина роботи припадає на парламент, від якого залежить ухвалення законів, передбачених міжнародними домовленостями.
«Є частина відповідальності перед народом України й у парламентарів: близько 15 мільярдів доларів – їхня частина роботи, яку необхідно виконати», – заявив президент.
За його словами, 1 вересня Верховна Рада провалила три законопроєкти, ухвалення яких могло відкрити Україні доступ до більш ніж 4 мільярдів доларів підтримки.
Але на цьому проблема не закінчується. Ще два документи, пов’язані з виконанням програми Міжнародного валютного фонду, також не отримали необхідної підтримки.
Для держави, яка продовжує вести повномасштабну війну, подібні рішення мають значно серйозніші наслідки, ніж звичайна парламентська суперечка. Міжнародна фінансова допомога є одним із ключових елементів стійкості української економіки. Від її регулярного надходження залежить здатність держави виконувати свої фінансові зобов’язання, підтримувати соціальну сферу та одночасно спрямовувати значні ресурси на оборонні потреби.
Саме тому Зеленський фактично закликав депутатів дивитися на ситуацію не через призму внутрішньої політики, а через питання державного виживання.
«Це стосується цілком конкретних законопроєктів, ухвалення яких відкриває кошти з підтримки партнерів для України. Сьогодні у Верховній Раді були провалені три закони, які могли б дати Україні більш ніж 4 мільярди доларів. Ще два закони – теж провалені – з програми МВФ. Це не кошти влади чи опозиції», – підкреслив президент.
Мова йде про десятки мільярдів доларів
Зеленський дав зрозуміти, що нинішня ситуація є лише частиною набагато масштабнішої проблеми. За його словами, загалом від роботи українського уряду та парламенту залежить можливість залучення близько 30 мільярдів доларів міжнародної підтримки.
Ця цифра демонструє, наскільки дорогою для держави може виявитися затримка з ухваленням необхідних рішень.
Міжнародні партнери не просто переказують кошти без будь-яких умов. Значна частина фінансування прив’язана до конкретних реформ, законодавчих змін, бюджетних рішень та виконання попередньо погоджених зобов’язань.
Тобто кожне невчасно ухвалене рішення може створювати ланцюгову реакцію. Спочатку виникає затримка з виконанням конкретної вимоги, потім може відтермінуватися виділення чергового траншу або фінансового пакета, а в результаті додатковий тиск отримує державний бюджет.
Для України це особливо небезпечно через колосальні витрати воєнного часу.
Держава одночасно повинна фінансувати армію, закуповувати озброєння та техніку, забезпечувати соціальні виплати, підтримувати критичну інфраструктуру, виплачувати зарплати бюджетникам, фінансувати відновлення пошкоджених об’єктів і виконувати боргові зобов’язання.
Власних бюджетних ресурсів для покриття всіх цих потреб недостатньо. Тому міжнародна допомога залишається одним із фундаментів фінансової стабільності країни.
Чому Зеленський говорить про вибори
Окремо президент звернувся до політичних амбіцій депутатів.
Зеленський закликав парламентарів до завершення війни не перетворювати державні рішення на інструмент боротьби за рейтинги та майбутні вибори. У його оцінці, зараз Україна не може дозволити собі ситуацію, коли важливі закони стають заручниками політичного протистояння.
Це звернення має особливе значення на тлі того, що будь-яке голосування у Верховній Раді може перетворитися на чергове поле для конфлікту між різними політичними силами.
Для громадян причина таких суперечок може бути другорядною. Значно важливішим є кінцевий результат: чи отримає держава необхідне фінансування і чи матиме бюджет достатньо ресурсів для виконання своїх ключових функцій.
Президент фактично поставив депутатів перед простим вибором: політичні рейтинги зараз або фінансова стійкість держави.
«Необхідно зосередитись на обороні та соціальних зобов’язаннях», – саме такий підхід Зеленський вважає пріоритетним до завершення війни.
Уряд уже готується економити
На тлі парламентських проблем уряд також заявив про необхідність жорсткішого підходу до державних видатків.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький анонсував запровадження режиму економії бюджетних коштів, які безпосередньо не пов’язані з оборонними потребами.
Це свідчить про те, що фінансове питання для держави стає дедалі гострішим. Якщо видатки необхідно обмежувати, а одночасно з цим існує ризик затримки міжнародного фінансування, бюджетне навантаження може посилитися.
За попередніми оцінками уряду, Україна ризикує недоотримати значну частину із приблизно 29,5 мільярда доларів, які мають надійти від міжнародних партнерів.
Але для отримання цих коштів необхідно виконати величезний масив роботи. Йдеться про 44 рішення уряду та 26 законів, які вже внесені до Верховної Ради. Крім того, ще 17 законопроєктів потрібно внести якомога швидше.
Таким чином, провал п’яти голосувань 1 вересня не є ізольованою подією. Він демонструє масштаб завдання, яке стоїть перед українською владою: десятки законодавчих та урядових рішень мають бути ухвалені вчасно, щоб країна не втрачала доступ до міжнародного фінансування.
Мільярди на кону — і дуже мало простору для помилок
Найбільша небезпека нинішньої ситуації полягає в тому, що фінансові проблеми рідко виникають одномоментно. Спочатку може йтися лише про невиконання одного пункту чи перенесення одного рішення. Але якщо таких затримок накопичується багато, вони починають впливати одна на одну.
Україна зараз перебуває в умовах, коли навіть мільярди доларів не можна розглядати як абстрактні цифри.
За кожною сумою стоять конкретні державні видатки: виплати військовослужбовцям, пенсії, допомога громадянам, робота лікарень і шкіл, підтримка енергетики, відновлення інфраструктури та закупівля необхідного для оборони.
Саме тому слова президента про те, що ці кошти «не влади чи опозиції», є ключовими. Міжнародне фінансування призначене не для посилення позицій окремої політичної сили. Воно має забезпечувати функціонування держави в умовах війни.
Провал необхідних законів створює політичний сигнал і для самих міжнародних партнерів: Україна повинна не лише просити про фінансову підтримку, а й демонструвати здатність виконувати взяті на себе зобов’язання.
Тому нинішня суперечка навколо голосувань у Раді значно ширша за звичайний парламентський конфлікт. На кону опинилася довіра, від якої залежить подальша фінансова підтримка.
Що буде далі
Тепер головне питання полягає в тому, чи зможе Верховна Рада повернутися до провалених законопроєктів і забезпечити їхнє ухвалення. Для уряду та президента час є критичним фактором, адже виконання міжнародних домовленостей має відбуватися у визначені строки.
Україні необхідно одночасно втримати бюджет, забезпечити оборонні видатки та виконати умови міжнародних програм. Помилки або політичні затримки у такій ситуації можуть коштувати державі значно дорожче, ніж здається на перший погляд.
Зеленський своїм зверненням фактично перевів парламентську дискусію з площини політичної боротьби у площину відповідальності перед країною.
І тепер питання полягає вже не лише в тому, хто за який закон проголосував. Значно важливіше — чи зможе українська влада вчасно виконати всі необхідні умови, щоб мільярди міжнародної підтримки справді дійшли до державного бюджету.
У воєнний час фінансова стабільність є такою ж важливою складовою стійкості країни, як зброя, енергетика та робота критичної інфраструктури. Якщо Україна втратить доступ до частини очікуваного фінансування, наслідки відчує не лише політичне керівництво. Вони можуть торкнутися всієї державної системи.
Саме тому провал голосувань 1 вересня став для Зеленського приводом не просто висловити невдоволення, а публічно нагадати парламентарям: ціна політичних рішень сьогодні вимірюється не рейтингами, а мільярдами доларів і фінансовою стійкістю всієї країни.
