На тлі зниження темпів інфляції цін на продовольство в США та Європі аналітики попереджають про нову еру нестабільності світових цін на продовольство, яку відкриває низка загроз, що об'єдналися в безпрецедентному поєднанні.
Поєднання лих - екстремальних погодних умов, націленості Росії на постачання зерна в Україну та зростаючої готовності деяких країн встановлювати протекціоністські бар'єри в торгівлі продовольством - зробило поставки продовольства більш вразливими і менш готовими до подолання будь-якого одного збоїв, кажуть аналітики.
"Це нова нормальна ситуація, з більшою волатильністю і непередбачуваністю, чи то цін на сировинні товари, чи то цін на продукти харчування", - говорить Денніс Вознесенський, аналітик з сировинних товарів Rabobank в Сіднеї, Австралія.
Навіть без серйозних потрясінь ціни на продукти харчування можуть змінюватися, і на ціну бушеля пшениці або буханця хліба впливає багато факторів.
Минулого місяця Росія вийшла з Чорноморської зернової угоди, яка дозволяла експортувати українську сільгосппродукцію морським шляхом. Індекс продовольчих цін ООН зріс у липні, перервавши свою багатомісячну тенденцію до зниження через стрибок цін на рослинну олію, частково спричинений занепокоєнням щодо дефіциту українського соняшникового насіння.
Посухи в Індії, Індонезії та інших азійських експортерах продовольства призвели до зменшення врожаю. Зіткнувшись з обуренням споживачів через підвищення цін, уряди заборонили експорт критично важливих продуктів харчування, що призвело до подальших перебоїв. З кінця червня ціна на азійський еталонний рис підскочила на 25 відсотків, згідно з даними Асоціації експортерів рису Таїланду.
На ціни на полицях супермаркетів тиснуть й інші фактори, зокрема, зростання вартості робочої сили, оскільки працівники намагаються не відставати від інфляції. А виробники продуктів харчування вважають, що в умовах зростання цін вони можуть підняти їх ще вище, щоб збільшити свої прибутки.
Порівняно з початком 2020 року, споживчі ціни на продукти харчування зросли приблизно на 30 відсотків у Європі та на 23 відсотки у Сполучених Штатах.
Ці перебої мали непропорційно негативний вплив на дрібних фермерів і людей, що живуть у країнах з низьким рівнем доходу, і водночас зробили світ вразливим до майбутніх потрясінь. За даними Організації Об'єднаних Націй, минулого року понад 700 мільйонів людей зіткнулися з проблемою голоду, а 2,4 мільярда людей не мали цілорічного доступу до достатньої кількості поживної їжі.
"Накопичення останніх потрясінь за останні кілька років поставило країни в дуже, дуже погану ситуацію, - сказав Максимо Тореро, головний економіст Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН. "Якщо сьогодні прийде ще один шок, я, чесно кажучи, не знаю, як вони з ним впораються".
Екстремальні погодні умови
Цього року суворі погодні умови стали головним фактором, що спричинив падіння цін на продукти харчування, каже Хірал Патель, керівник відділу стійких і тематичних досліджень Barclays у Лондоні.
Хвилі спеки побили рекорди в Китаї, лісові пожежі вирували в Південній Європі та Північній Африці, а липень став найспекотнішим місяцем у світі за всю історію спостережень.
У Пакистані, де катастрофічні повені 2022 року змили значну частину врожаю, річний показник інфляції цін на продукти харчування у травні сягнув майже 49 відсотків, згідно з даними Всесвітньої продовольчої програми ООН.
Синоптики попереджають, що Земля може вступити в багаторічний період виняткового тепла, спричиненого викидами парникових газів і поверненням Ель-Ніньо, циклічного погодного явища.
"Зростає ймовірність одночасної втрати врожаю в різних частинах світу", - сказала пані Патель.
Нещодавно Європейська комісія переглянула прогноз врожайності сільськогосподарських культур в Європі, в тому числі м'якої пшениці та ярого ячменю, в бік зниження через "явно сухіші, ніж зазвичай, умови" на значній частині континенту.
За словами Джозефа Глаубера, старшого наукового співробітника Міжнародного науково-дослідного інституту продовольчої політики, скорочення виробництва продовольства в одному регіоні протягом одного року зазвичай не має великого значення на гнучкому і динамічному ринку. Проблема виникає тоді, коли врожай не збирається кілька років поспіль на кількох ринках - наприклад, через посуху.
"Це може створити набагато більшу волатильність у майбутньому - це одна з невизначеностей щодо зміни клімату", - сказав пан Глаубер. Постійні посухи "можуть призвести до регіонального дефіциту і, оскільки бідні країни не можуть дозволити собі вищі ціни, до проблем з продовольчою безпекою".
Пшеничне поле в Україні. Минулого місяця Росія вийшла з угоди, яка дозволяла Україні експортувати зерно через Чорне море. У результаті ціни на зерно можуть зрости на 10-15 відсотків. Фінбар О’Райлі
Війна в Україні
Минулого місяця, коли президент Росії Володимир Путін дозволив припинити дію Чорноморської зернової угоди, а потім його військові атакували зерносховища в Україні, ціна на пшеницю зросла, що, в свою чергу, підняло ціни на кукурудзу та соєві боби. П'єр-Олів'є Гуріншас, головний економіст Міжнародного валютного фонду, нещодавно підрахував, що закінчення угоди може призвести до зростання цін на зерно на 10-15%.
Хоча це значний стрибок, він менший, ніж раптовий стрибок цін у перші тижні війни.
Це пояснюється тим, що українські фермери сьогодні вирощують значно менше. Україна також збільшила свої можливості експортувати зерно залізницею та річками, але ці альтернативні маршрути коштують дорожче, сказав пан Вознесенський з Rabobank. Крім того, ці шляхи не застраховані від нападів або несприятливих погодних умов, зокрема посухи.
"Ви не можете сказати, що Путін зробить завтра, - сказав пан Вознесенський. "Неможливо передбачити, коли уряд запровадить обмеження на експорт". Він додав, що збільшення втручання урядів у постачання продовольства "призведе до ще більшої непередбачуваності".
Торговий протекціонізм
Волатильність цін на продовольство спонукала деякі уряди вдатися до обмеження торгівлі, щоб тримати цінні запаси продовольства ближче до дому.
Минулого місяця Індія, найбільший у світі постачальник рису, ввела заборону на експорт білого рису, що не належить до сорту басматі. Минулого року Індія ввела 20-відсоткове експортне мито на цей рис, але експорт продовжував зростати через геополітичні проблеми та екстремальні кліматичні умови в інших країнах, заявив індійський уряд. У п'ятницю Продовольча і сільськогосподарська організація ООН повідомила, що ціни на рис у липні зросли майже на 20 відсотків порівняно з минулим роком, що призвело до зростання індексу цін на рис до найвищого рівня за останні 12 років.
Індія не єдина, хто вживає таких заходів. Загалом, за даними Global Trade Alert, некомерційної організації, що базується у Швейцарії, кількість обмежень або підвищення податків на експорт продовольства зросла на 62% з минулого року. У світі діє 176 обмежень на експорт продуктів харчування, кормів та добрив.
Економісти та торгові експерти застерігають від подібних заходів. Хоча вони можуть захистити місцевих споживачів від продовольчої інфляції в короткостроковій перспективі, в кінцевому підсумку вони посилюють глобальний дефіцит продовольства, який уряди намагаються пом'якшити.
На нещодавньому саміті з питань продовольчої безпеки, організованому Організацією Об'єднаних Націй у Римі, Нгозі Оконджо-Івеала, генеральний директор Світової організації торгівлі, закликала країни відмовитися від протекціонізму і перейти до більш відкритої торгівлі як способу подолання дефіциту продовольства.
Для багатьох країн проблема погіршилася через слабкий курс їхніх валют порівняно з доларом США, через що вони не можуть купувати стільки ж товарів за долари, скільки раніше.
Невидимі витрати
Оскільки виробники продуктів харчування стикаються з більшою кількістю ризиків постачання, пов'язані з цим витрати також зростають. Значна частина вартості продуктів харчування, які ми їмо вдома, складається з транспортних та інших витрат, з якими стикаються харчові компанії, а не лише з собівартості вирощування пшениці чи цукру. Деякі з цих несільськогосподарських витрат також зростають.
Компанії змушені розщедрюватися на страхові поліси на випадок несприятливих погодних умов та інвестувати в нових постачальників, щоб зробити свій бізнес більш стійким.
Тривала посуха знизила рівень води на ключових судноплавних шляхах, включаючи Панамський канал і річку Рейн у Європі, що змушує вантажовідправників полегшувати свої вантажі або шукати інші маршрути.
А ще є витрати на зусилля зі сталого розвитку, оскільки країни прагнуть досягти цільових показників нульових викидів парникових газів. Загалом, зросли ризики того, що ціни на продовольство залишаться високими або будуть коливатися ще більше.
"Існує цілий ряд нових зовнішніх шоків, - сказала пані Патель з Barclays. "Цілий ряд факторів робить ще більш складним прогнозування того, наскільки волатильною вона буде в майбутньому".
