На тлі посилення російських ударів по українській енергетичній інфраструктурі та дедалі глибшої втрати довіри до Кремля серед західних столиць, Сполучені Штати дали новий сигнал: терпіння вичерпується.
Під час засідання Української оборонної контактної групи в штаб-квартирі НАТО міністр оборони США Піт Гегсетх заявив, що Вашингтон і його союзники “вживатимуть усіх необхідних кроків, аби накласти реальну ціну на Росію за її продовження агресії”.
Його виступ, за словами дипломатів, став найбільш різким сигналом від адміністрації Дональда Трампа з моменту, коли Вашингтон почав говорити про можливу передачу Україні крилатих ракет Tomahawk. Хоча Гегсет не уточнив, про які саме дії йдеться, він підкреслив: “Міністерство війни США готове зробити свою частину так, як лише Америка здатна це зробити.”
Такі слова у стінах НАТО звучать як чітке попередження Москві: якщо Кремль не піде на мирні переговори, Захід готується перейти від обмеженої підтримки до активного тиску економічного, військового та технологічного рівня.
Аналітики в Брюсселі відзначають, що нова риторика Гегсета узгоджується з лінією Трампа, який останні тижні говорив про “необхідність примусити Путіна до миру силою”. Така стратегія нагадує політику «максимального тиску» зразка 1980-х — коли США одночасно підвищували оборонні витрати, вводили санкції і блокували доступ СРСР до критичних технологій.
Європейські союзники, які зібралися на зустрічі в Брюсселі, підтримали меседж США. НАТО наголосило, що підготовка до довготривалого конфлікту триває, а оборонна промисловість Європи переходить у режим воєнної економіки.
За словами Гегсета, “мир не приходить від слабких слів чи занепокоєнь, а лише від сили, яку ворог змушений поважати.” Це висловлювання відразу потрапило на перші шпальти європейських ЗМІ, які побачили в ньому не лише попередження Кремлю, а й сигнал союзникам — Сполучені Штати очікують, що Європа почне ділити тягар оборони.
Контактна група у Брюсселі розглядала подальше збільшення фінансування програми PURL, яка дозволяє країнам НАТО закуповувати американську зброю для України. Зокрема, йдеться про зенітні комплекси, ракети середнього радіусу, системи ПРО та боєприпаси.
Учасники зустрічі підтвердили, що Україна залишається “центральним тестом здатності Альянсу захищати демократію в Європі”. Для Вашингтона це питання не лише безпеки, а й збереження глобального авторитету США як гаранта стабільності.
Водночас у Москві заяви Гегсета вже назвали “провокаційними”. Кремлівський речник Дмитро Пєсков у відповідь заявив, що Росія “готова до будь-яких сценаріїв”, але звинувачення США у «загрозі миру» назвав цинічними.
Проте міжнародні експерти вважають, що нинішній ультиматум Вашингтона не є лише дипломатичним тиском — за ним стоїть підготовка нового пакета санкцій і можлива передача Україні систем далекого ураження, які можуть змінити баланс сил на фронті.
На тлі заяв Гегсета аналітики згадують події 2022 року, коли Москва також ігнорувала попередження Заходу — і зрештою отримала безпрецедентні санкції, втрату сотень мільярдів доларів активів і технологічну ізоляцію.
Сьогодні, кажуть у Вашингтоні, вибір для Кремля ще є — або завершити війну політично, або заплатити “ціну, яку Росія не зможе дозволити собі”.
Для України ж заява Гегсета стала черговим знаком, що США не мають наміру “втомлюватися від війни”. Захід, хоч і розділений у підходах, поступово консолідується довкола логіки сили — і дедалі менше вірить у можливість компромісу з Володимиром Путіним.
