Переговори між США, Україною та європейськими партнерами у Берліні стали одним із найважливіших дипломатичних епізодів війни за останні роки. Американська сторона вперше запропонувала Україні гарантії безпеки, подібні до статті 5 НАТО, що може докорінно змінити архітектуру безпеки у Східній Європі та хід мирного процесу.
За даними американських посадовців, емісари президента Дональда Трампа передали Володимиру Зеленському пропозицію щодо довгострокових гарантій безпеки у разі досягнення мирної угоди. Водночас у Вашингтоні попередили, що це вікно можливостей не буде відкритим постійно, а компроміси з боку України залишаються очікуваними.
Європейські лідери сприйняли сигнали зі США з обережним оптимізмом. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що вперше з початку повномасштабної війни припинення вогню виглядає реалістичним сценарієм. Польський прем’єр Дональд Туск наголосив, що американські переговорники прямо говорили про військову відповідь США у разі повторної агресії РФ.
Шведський прем’єр Ульф Крістерссон також визнав, що гарантії безпеки для України стали більш чіткими та переконливими. Водночас він підкреслив, що ключові проблеми залишаються нерозв’язаними, зокрема питання територій і реальних намірів Росії щодо миру. Саме ці аспекти й далі гальмують фіналізацію домовленостей.
Найгострішим пунктом переговорів стали територіальні поступки. За інформацією джерел, США тиснуть на Київ із вимогою вивести українські війська з частини Донецької області. Такий крок означав би фактичну втрату контролю над регіоном і може викликати масштабний політичний та суспільний спротив в Україні.
Володимир Зеленський після зустрічей у Берліні публічно назвав тему територіальних поступок «болісною» і підтвердив незмінну позицію Києва. Україна не визнає Донбас російським ані де-юре, ані де-факто, незалежно від формулювань можливих угод. Це залишається червоною лінією української державності.
Президент України водночас заявив, що у разі відмови Москви від компромісів Київ очікує від США посилення санкцій проти Росії та збільшення військової допомоги, зокрема постачання далекобійного озброєння. Україна також підтримує ідею обмеженого припинення вогню, особливо щодо ударів по енергетичній інфраструктурі.
Співробітник підрозділу українських поліцейських «Білий ангел», який евакуює людей з прифронтових міст і сіл, перевіряє територію на наявність мешканців на тлі нападу Росії на Україну у прифронтовому місті Добропілля в Донецькій області, Україна, 9 грудня — Анатолій Степанов
Американські посадовці стверджують, що близько 90% пунктів потенційної угоди вже узгоджені. Вони визнають, що територіальне питання залишається каменем спотикання, однак заявляють про наявність кількох сценаріїв, які можуть допомогти подолати розбіжності між сторонами без формального визнання окупації.
При цьому позиція Росії залишається жорсткою. За словами європейських дипломатів, Москва поки не демонструє готовності відмовитися від своїх максималістських вимог. Атмосфера переговорів оцінюється як конструктивна, але стратегічні цілі сторін усе ще перебувають на значній відстані одна від одної.
Ключовою новацією переговорів стали саме безпекові гарантії. За задумом США, Україна може отримати зобов’язання, подібні до статті 5 НАТО, навіть без формального членства в Альянсі. Це означає гарантії військової відповіді у разі нового нападу Росії та міжнародний контроль за виконанням угоди.
Американська сторона також сигналізує, що Росія нібито готова погодитися на вступ України до Європейського Союзу. Для адміністрації Трампа важливо зупинити подальше просування РФ на захід і зафіксувати нову лінію безпеки у Європі, не втягуючи США у пряме розширення НАТО.
Зеленський підтвердив, що документ щодо гарантій безпеки вже має детальний характер і не є лише рамковою декларацією. Водночас він визнав, що текст потребує доопрацювання. Робочі групи мають продовжити переговори у США, ймовірно вже найближчими вихідними.
Спільна заява лідерів Німеччини, Франції та Великої Британії зафіксувала «сильну конвергенцію» позицій із Вашингтоном. Серед спільних цілей — підтримка Збройних сил України, створення європейської миротворчої місії, гарантії застосування сили у разі нової агресії та підтримка курсу України на вступ до ЄС.
Україна раніше заявила про готовність відмовитися від прагнення вступу до НАТО в обмін на реальні західні гарантії безпеки. Проте залишається незрозумілим, чи здатні переговори у Берліні переконати Росію погодитися на припинення вогню та довгострокове політичне врегулювання.
У Кремлі заявили, що вимога невступу України до НАТО залишається фундаментальною умовою будь-якої мирної угоди. Москва очікує подальших сигналів від США після берлінських консультацій. Таким чином, попри безпрецедентний дипломатичний прогрес, війна в Україні все ще балансує між шансом на мир і ризиком затяжного протистояння.
