Україна та США заявили про суттєвий прогрес у роботі над мирний план, який може стати основою для припинення війна з Росією. Після інтенсивні переговори в Женеві обидві сторони підтвердили, що була створена оновлена рамка домовленостей, яку вони охарактеризували як «refined peace framework». Формулювання свідчить про те, що попередній варіант документа зазнає корекцій із врахуванням очікувань Києва.
Заява Білий дім та Офіс Президента України демонструє зусилля до дипломатія, де ключовим завданням є «узгодження позицій» між Україна, США та європейськими партнерами. Важливо, що і Київ, і Вашингтон обрали спільну тональність: акцент на продуктивності, уникання конкретних деталей і одночасне підкреслення наміру рухатися вперед у найближчі дні.
Один із лідерів процесу — державний секретар США Марко Рубіо — не став розкривати зміст переглянутих пунктів мирна угода. Його заява про те, що «Росія теж має проголосувати» підкреслює складність майбутніх етапів: фінальне рішення неможливе без участі Кремля. Таким чином США демонструють балансування між підтримкою Києва і збереженням каналу комунікації з Москвою.
Українську сторону на переговорах очолює Андрій Єрмак, який наголосив на інтенсивній роботі між делегаціями. Сам факт присутності Єрмак підкреслює, що переговори доходять до рівня президента Зеленський і стосуються найчутливіших питань — територіальної цілісності, членства в НАТО і безпекові гарантії на тривалу перспективу.
Попередній варіант документа містив положення, неприйнятні для Україна: вимогу відмовитися від окремих територій, обмеження чисельності армії, а також заборону руху до НАТО. Саме ці пункти викликали серйозне занепокоєння в Києві та різку реакцію європейських столиць. Намір їх переглянути свідчить про результативність української дипломатія.
Важливо зазначити, що до процесу активно залучені європейські делегації. Вони паралельно обговорюють мирний план на полях саміту в Анголі. Це демонструє широку міжнародна підтримка України, а також небажання Європи допустити рішення, ухвалені без її участі. Позиція «нічого про Україну без України» дедалі більше перетворюється на «нічого про Україну без Європи».
Москва поки не коментує результати перегляду документа, проте президент Росія Володимир Путін раніше заявляв, що мирний план може стати основою для фінальної угоди. Така позиція говорить не про готовність до компромісу, а швидше про прагнення використати параметри угоди у вигідному для Кремля форматі.
Дипломатичні процеси зараз розігруються в умовах фактичного геополітичного шахового ендшпілю. Україна отримала можливість впливати на зміст мирний план, активно користуючись політичним капіталом Зеленський та роботою своїх переговорників. Наразі Київ демонструє дипломатичний оптимізм, але водночас розуміє, що процес потребує жорсткої позиції щодо державного суверенітету.
Переговори в Женеві також відображають еволюцію підходу США. Якщо раніше звучали доволі тверді сигнали щодо необхідності швидкого компромісу, то зараз Вашингтон робить акцент на узгодженні позицій та продовженні дискусій. Така гнучкість демонструє розуміння внутрішньополітичної чутливості ситуації в Україні.
Перспектива остаточного узгодження рамки мирної угоди залежить одразу від трьох чинників: готовності США адаптувати документ, дипломатичного тиску на Росія та збереження єдності між усіма союзниками України. Наступні дні можуть стати ключовими для формування нового політичного балансу у питанні припинення війни.
