Адміністрація Дональда Трампа тимчасово послабила частину обмежень на російську нафту, дозволивши продаж окремих партій сировини, які вже перебували в морі. Рішення оформлене через нову генеральну ліцензію OFAC: 5 березня 2026 року Мінфін США дозволив доставку і продаж російської нафти та нафтопродуктів, завантажених на судна станом на цю дату, до Індії. Дія дозволу обмежена в часі — до 11 квітня 2026 року.
Цей крок став помітним відступом від попередньої санкційної лінії Вашингтона щодо російського енергетичного сектору. Ще у січні 2025 року Мінфін США посилив тиск на російський нафтовий експорт: тоді OFAC оголосив нові санкції проти великих російських енергетичних гравців, “тіньового флоту” та супровідних схем обходу обмежень.
Пояснення Білого дому та Мінфіну зводиться до одного: війна навколо Ірану розігріла світовий енергоринок, а Вашингтон шукає будь-які короткострокові інструменти, щоб збільшити пропозицію нафти і стримати ціни. За повідомленнями американських і міжнародних джерел, нафта зросла до рівнів близько 100 доларів за барель на тлі загрози перебоям у постачанні через Близький Схід, а тимчасовий допуск російських барелів розглядається як спосіб частково пом’якшити цей шок.
Міністр фінансів США Скотт Бессент публічно наполягав, що йдеться про вузький і тимчасовий виняток, який не має принести Москві значної вигоди. Водночас навіть у самій американській політичній дискусії визнають: фінансовий ефект для Росії все ж буде, хоч і обмежений у часі. Сам Бессент раніше також допускав можливість подальшого пом’якшення окремих нафтових обмежень, якщо це буде потрібно для стабілізації світового ринку.
Критики цього рішення у США назвали його стратегічно небезпечним. Демократи в Сенаті 6 березня прямо заявили, що адміністрація Трампа послаблює санкції проти російської нафти, аби зменшити економічні наслідки власної війни з Іраном. На їхню думку, це не лише суперечить логіці тиску на Кремль, а й фактично зменшує попередній санкційний ефект, який США та партнери вибудовували проти Росії після повномасштабного вторгнення в Україну.
Окреме значення має масштаб потенційного ринку. За оцінками, на початку березня в морі перебувало близько 130 мільйонів барелів російської нафти, значна частина яких могла бути переорієнтована на індійських покупців після американського винятку. Саме це пояснює, чому навіть короткий дозвіл викликав таку різку реакцію: формально мова про тимчасовий технічний захід, але фактично — про сигнал ринку, що Вашингтон готовий жертвувати санкційною жорсткістю заради цінової стабільності.
У ширшому сенсі цей крок може ускладнити відносини США з європейськими союзниками. Європа останні роки зберігала лінію на економічний тиск на Росію, і будь-яке одностороннє американське послаблення неминуче породжує питання про єдність санкційної коаліції. Додатковий ризик у тому, що тимчасовий виняток, введений як антикризовий захід, згодом може перетворитися на довшу практику. Саме цього побоюються частина експертів та опонентів рішення у Вашингтоні.
Якщо дивитися на ситуацію тверезо, тут є дві паралельні реальності. Перша — економічна: адміністрація Трампа намагається не допустити нового стрибка цін на пальне і шукає додаткові обсяги нафти на ринку. Друга — політична: будь-яке послаблення обмежень на російський експорт, навіть вузьке й тимчасове, об’єктивно дає Москві додаткове дихання. Саме тому рішення виглядає не технічним, а принциповим — воно показує, де Вашингтон готовий поступитися санкційною жорсткістю, якщо геополітична криза починає бити по внутрішніх цінах.
