США опинилися на перехресті торговельної невизначеності після рішення Суду міжнародної торгівлі призупинити виконання указу президента Трампа про запровадження тарифів “на все” у розмірі 10 % із подальшим підвищенням до 50 % для Європейського Союзу та до 25 % для інших ключових партнерів. Це рішення, ухвалене 28 травня, стало першим значущим юридичним гальмом для адміністрації, котра використала Закон про повноваження в надзвичайних економічних ситуаціях 1977 року задля реалізації широкомасштабних митних обмежень без погодження Конгресу.
Реакція столиць провідних економік була стриманою: Австралія пообіцяла “вивчити” рішення суду, а британська влада відзначила, що це лише перший етап довгого апеляційного процесу. Єврокомісія утрималася від офіційних коментарів, розуміючи, що призупинення загальних тарифів аніскільки не стосується діючих обмежень на сталь, алюміній та автомобілі, а також не відкриває шлях для зняття майбутніх мит на фармацевтичні вироби.
Економісти відзначають, що короткострокове полегшення ризиків для експортерів триватиме лише до початку липня, коли згідно з виключним “мораторієм” ставки мали автоматично зрости до обіцяного рівня. У Goldman Sachs вже прогнозують, що управління президента Трампа може обійти рішення суду, замінивши 10-процентну тарифу на 15 % строком на 150 днів за іншою постановою, а згодом ініціювати спеціальні розслідування щодо “несправедливої торгівлі” та обґрунтувати нові мита на основі їхніх результатів.
Тим часом торговельні партнери готуються до найгіршого: навіть після тимчасової перемоги в суді їм доведеться планувати, як адаптувати свої ланцюги поставок і відновити діалог із Вашингтоном. “У Європі сподіваються на краще, але готуються до гіршого сценарію”, — констатує старша наукова співробітниця German Marshall Fund.
Нинішня ситуація ускладнюється тим, що президентські укази про тарифи мають обмежений термін дії, а їхнє продовження вимагає або повторного судового розгляду, або законодавчого затвердження Конгресом. Саме ця невизначеність тримає бізнес на межі паніки: імпортери й експортери утримуються від стратегічних інвестицій, побоюючись різких стрибків митних витрат.
Водночас у Вашингтоні зростає внутрішній тиск на адміністрацію: деякі радники і члени Конгресу вимагають зберегти мітки як інструмент дипломатії, адже загроза високих мит уже стала ключовим важелем у переговорах із ЄС, Канадою, Китаєм та Індією. Торговельні фахівці підкреслюють, що без цього “карткового доміно” важче було б домогтися поступок щодо субсидій, умов ринку праці й відкритого доступу до державних закупівель.
Для ЄС, який забезпечує понад третину американського імпорту, рішення суду стало помітним ковтком свіжого повітря: індекси на фондових майданчиках Франкфурта й Лондона невдовзі після оголошення зростали на 1–2 %, а експортні компанії вже готуються відновити відвантаження без додаткових надбавок. Проте дипломатичні кола наголошують, що будь-яка тривала відвертість переговорів залежатиме від здатності домовитися про взаємні поступки — наприклад, зниження європейських обмежень для американських технологічних гігантів в обмін на збереження мит на авіапромислову продукцію.
Індія, після запровадження мит на американські соєві боби та сигарети, вже заявила, що готова повертатися до обговорень, але вимагає зі свого боку зняття обмежень на текстиль і фармацевтику. Пекиньські коментарі були більш стриманими, однак китайські виробники побоюються, що США можуть активувати розслідування за санітарними нормами або вимагати перегляду “умов доступу” до ринку високотехнологічних компонентів.
Невизначеність у світовій торгівлі несе ризик уповільнення глобального економічного зростання: Міжнародний валютний фонд уже попередив, що подальша ескалація тарифної війни може знизити темпи зростання світового ВВП на 0,5–1 % протягом наступних двох років. Для валютних ринків це означає ймовірну волатильність: долар може залишатися сильним, якщо інвестори вбачатимуть у США “острів безпеки”, або навпаки — слабшати через загальні ризики для експортерів.
Попри тимчасовий успіх у суді, питання про можливі юридичні ухили та повторне встановлення мит залишається відкритим. Американська адміністрація має десять днів, аби зупинити збір діючих тарифів, але цього часу може не вистачити для проходження апеляційного процесу до вищих інстанцій. Найближчі тижні стануть вирішальними: вони покажуть, чи вдасться торговельним партнерам перетворити рішення суду на довгострокову стабільність, чи водночас США знов застосують нові правові підґрунтя для захисту власного ринку.
В умовах, коли кожен указ і судовий вердикт стають прецедентом для подальших дій, міжнародна спільнота опинилася в раніше небаченому режимі постійного очікування. Лише час покаже, чи витримає світова торгівля випробування тарифними “качками”, чи перетвориться цей період на тривалий період тривог і сумнівів.
