Протягом останнього десятиліття ставлення українців до Міжнародного жіночого дня 8 березня зазнало значних змін. Якщо раніше це свято сприймалося як важлива частина культури, то нині його популярність суттєво знизилася. Попри це, для певної частини населення 8 березня продовжує залишатися важливим. Як змінилося ставлення до цього дня, які фактори впливають на його сприйняття та які свята стають більш популярними в Україні? Відповіді на ці питання дає нещодавнє дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).
Зменшення популярності 8 березня: що показують цифри
За результатами дослідження КМІС, у 2025 році 23% українців назвали 8 березня своїм улюбленим святом. Це значно менше, ніж у 2017 році, коли половина респондентів (49%) відзначала цей день серед найбільш важливих для себе. Проте варто зазначити, що після різкого спаду популярності у 2024 році (21%) спостерігається незначне зростання кількості прихильників цього свята – на 2%.
Соціологи пояснюють цю тенденцію стабілізацією суспільного ставлення після періоду різкого зниження. Попри загальний спад інтересу, 8 березня залишається важливим для частини українців. Варто зазначити, що його популярність не є рівномірною по всій країні.
Регіональні відмінності у ставленні до свята
Результати опитування демонструють чітку різницю у сприйнятті Міжнародного жіночого дня залежно від регіону. Найбільш прихильними до 8 березня є жителі східних областей, де 40% респондентів вважають його важливим або улюбленим. У південних регіонах цей показник становить 32%, а в центральній частині України – 24%.
На заході країни свято має найменшу популярність – лише 6% опитаних вважають його значущим. Така ситуація може пояснюватися відмінностями в історичному та культурному контекстах регіонів, а також загальною тенденцією до переосмислення значення свят, що мають радянське коріння.
Чи впливають вік і стать на ставлення до 8 березня?
Дослідження КМІС не виявило значних відмінностей у популярності цього свята серед різних вікових груп та між чоловіками й жінками. Це свідчить про те, що фактори, які впливають на ставлення до 8 березня, більше пов’язані з регіональною належністю, суспільно-політичними змінами та особистими переконаннями респондентів, ніж із демографічними характеристиками.
Які свята найпопулярніші серед українців?
Останні соціологічні дослідження демонструють, що в українському суспільстві зростає інтерес до національних і релігійних свят. Лідерами за популярністю є Різдво (70%) та Великдень (69%). Це свідчить про сильні традиційні й духовні цінності серед українців.
На третьому місці за популярністю знаходиться День Незалежності України – його відзначають як важливе або улюблене 54% опитаних. Цікаво, що ще десять років тому це свято було одним із найменш популярних, але з початком війни його значення в суспільстві суттєво зросло.
Серед інших значущих дат – Новий рік, який вважають важливим 50% респондентів. Однак його популярність поступово знижується, що може бути пов’язано зі зміною акцентів у святкуванні на користь традиційно українських свят.
День захисників і захисниць України, започаткований у 2014 році, також входить до переліку найважливіших свят для українців – його підтримують 44% громадян. Цей показник свідчить про значну повагу до військовослужбовців і вдячність за їхню роль у боротьбі за незалежність держави.
Відхід від свят радянської епохи
Ще однією важливою тенденцією є поступове зменшення підтримки свят, що мають радянське коріння. Наприклад, День перемоги та День праці вже не входять до переліку найбільш популярних свят серед українців. Це свідчить про загальний процес декомунізації та переосмислення історичних подій у суспільстві.
Висновки
Дані соціологічних опитувань свідчать про поступове зменшення популярності Міжнародного жіночого дня в Україні. Хоча свято залишається важливим для частини населення, особливо в східних і південних регіонах, загальна тенденція свідчить про його відступ перед національними й релігійними святами. Водночас дедалі більше українців переосмислюють значення традиційних дат, роблячи вибір на користь подій, що відображають історичну та культурну самобутність країни.
