Віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявляє, що в жодному положенні законопроєкту про права національних меншин з урахуванням рекомендацій Венеціанської комісії немає розширення можливостей для російської мови.
"Рекомендації Венеціанської комісії, як і позиції наших партнерів, не з'явилися вчора. Протягом півтора року команда, яка справді прагне європейського майбутнього для України, працювала щоденно задля напрацювання рішень, що забезпечать необхідний баланс між зміцненням позицій державної мови та захистом мовних прав нацспільнот, згідно з міжнародними стандартами. Понад 40 консультацій із меншинами, ще стільки ж із партнерами та внутрішніми обговореннями. Я вчора провела 4 години в дискусії з представниками громадськості, які опікуються питанням захисту державної мови за кожним положенням законопроєкту", - написала Стефанишина у Facebook, коментуючи публічні обговорення змін до законодавства про права національних меншин з урахуванням рекомендацій Венеціанської комісії.
На думку віцепрем'єрки, заяви щодо неможливості будь-яких змін демонструють неготовність деяких політичних сил "рухатися вперед із державою".
"Щодо російської мови. Російська мова була, є і завжди буде червоною лінією. Це було ясно зафіксовано в усіх консультаціях із партнерами. Жодних змін на користь мови держави агресора бути не може; у жодному положенні законопроєкту немає розширення можливостей для російської мови. Ідеться виключно про права національних спільнот, а щоб не було поля для маніпуляцій, ми чітко вказуємо, що йдеться про мови країн ЄС, а також чітко фіксуємо, що положення законопроєкту не застосовуються до мови держави-агресора", - наголосила Стефанишина.
Як повідомлялося, Кабінет міністрів пропонує Верховній Раді внести зміни до законів у частині прав національних меншин з урахуванням рекомендацій Венеціанської комісії. Законопроєкт пропонує закріпити право закладів вищої освіти приватної форми власності на вибір мови навчання, що є офіційною мовою Європейського Союзу, із забезпеченням при цьому вивчення державної мови як окремої навчальної дисципліни.
Зміни до закону "Про медіа" пропонують обумовити особливості використання мов національних меншин (спільнот) у сфері аудіовізуальних медіа, зокрема, "державної (офіційної) мови держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом". Законопроєкт також передбачає зміни до закону "Про видавничу справу", які встановлюють умови діяльності спеціалізованих книгарень, створених для реалізації прав національних меншин (спільнот). Документ також пропонує надати право розповсюджувати матеріали передвиборчої агітації мовами відповідних корінних народів і національних меншин.
Водночас українські громадські організації закликають владу не послаблювати механізми захисту державної мови під приводом європейської інтеграції, про це йдеться у спільній заяві від 20 листопада.
28 листопада уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь заявив, що окремі положення урядового законопроєкту про права національних меншин значно погіршують функціонування української мови в деяких сферах суспільного життя.
