Скандал навколо поставок пального для потреб Дніпропетровської області переріс у гучну судову справу. Господарський суд ухвалив рішення стягнути з компанії «Інкам Фінанс» понад 3,3 мільйона гривень боргу за дизельне пальне, що мало бути використане для забезпечення роботи аварійних служб та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Ця історія є не лише показовою для українського бізнес-середовища, а й демонструє реальні проблеми в системі державних закупівель, коли під час війни та кризових ситуацій недобросовісність постачальників ставить під загрозу життєво важливі процеси.
Судовий процес та деталі справи
7 серпня Господарський суд Дніпропетровської області ухвалив рішення у справі проти компанії «Інкам Фінанс». Справа розпочалася після того, як департамент цивільного захисту облдержадміністрації не отримав у повному обсязі дизельне пальне, за яке було здійснено оплату. Ще 31 травня 2024 року департамент уклав договір із «Інкам Фінанс» на поставку 100 тисяч літрів дизеля на суму понад 5,3 мільйона гривень.
Фінансування закупівлі здійснювалося за програмою створення та використання матеріальних резервів області на 2023–2027 роки, що передбачає готовність до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, зокрема тих, які спричинені воєнними діями. Придбане пальне мало забезпечити генератори, аварійно-рятувальну техніку та інші критично важливі об’єкти інфраструктури, від яких залежить безпека та життєзабезпечення мешканців регіону.
Постачальник видав державним службовцям паливні талони бренду «Авіас». Проте під час спроби використати їх з’ясувалося, що вони фактично не мали підкріплення реальним товаром. Це призвело до блокування важливих процесів і створило додаткову загрозу для регіону, що перебуває в умовах воєнних ризиків.
У процесі розгляду справи було встановлено, що на початок грудня 2024 року залишок нереалізованих талонів становив 46 420 літрів дизеля на суму 2,48 мільйона гривень. Суд ухвалив рішення стягнути з «Інкам Фінанс» не лише вартість пального, а й штрафні санкції: понад 323 тисячі гривень пені та майже 574 тисячі гривень штрафу. Загальна сума відшкодування перевищила 3,3 мільйона гривень.
Ланцюг власності та вплив колишніх бізнес-структур
Особливу увагу привертає те, що мережа автозаправних станцій, яка фігурує у справі, має довгу історію. Раніше близько 400 АЗС під брендом «Авіас» і «ANP» були підконтрольні відомому українському бізнесмену Ігорю Коломойському. Згодом значна частина активів цієї мережі почала змінювати власників.
Так, у жовтні 2024 року маловідома компанія «Макс Енерго Ресурс», пов’язана з Ігорем Супруненком, викупила на аукціоні «Приватбанку» 245 автозаправок. Паралельно Антимонопольний комітет дозволив компанії «Укрпалетсистем», що входить до групи UPG бізнесмена Володимира Петренка, орендувати частину АЗС цієї ж мережі. Влітку 2024 року UPG отримала дозвіл на оренду ще 93 станцій групи «Приват».
Власником ТОВ «Інкам Фінанс», фігуранта судового рішення, є Олена Кириленко з Запоріжжя. Хоча компанія формально не належить до основних гравців ринку нафтопродуктів, її діяльність і контракти свідчать про тісні зв’язки з мережами, які в минулому контролювалися впливовими бізнес-групами.
Загроза для безпеки та уроки для державних закупівель
Ця справа виходить за межі звичайного господарського спору. Умови воєнного стану та високий рівень ризиків у Дніпропетровській області роблять наявність стабільних матеріальних резервів питанням виживання. Коли паливо, яке мало забезпечувати генератори чи техніку для аварійно-рятувальних операцій, стає недоступним, страждають не лише державні установи, а й тисячі мешканців регіону.
Подібні випадки вказують на системні проблеми у сфері державних закупівель, де недобросовісні постачальники можуть використовувати кризові обставини для отримання прибутку. У цій ситуації обласній адміністрації довелося звернутися до суду, аби повернути кошти та захистити інтереси громади. Судове рішення не лише компенсує втрати бюджету, а й сигналізує бізнесу, що безкарність у таких питаннях неможлива.
Цей випадок також демонструє потребу в жорсткішому контролі за виконанням державних контрактів та прозорішій системі моніторингу постачальників. В умовах війни і загальних економічних труднощів держава має приділяти особливу увагу кожному витраченому ресурсу.
Позиція суспільства та репутаційні наслідки
Скандал із пальним став предметом суспільного обговорення не лише через масштаб фінансових втрат, а й через загрозу для безпеки людей. Громадськість дедалі частіше вимагає від бізнесу більшої відповідальності та чесності у співпраці з державними органами. У цьому випадку судове рішення стало важливим кроком до відновлення справедливості та показало, що навіть у складних економічних умовах закон залишається дієвим механізмом захисту суспільних інтересів.
Для бізнесу такі ситуації можуть мати значні репутаційні втрати. Ринок нафтопродуктів і так перебуває під тиском, а випадки невиконання зобов’язань створюють додаткову напругу та посилюють конкуренцію між учасниками. Чесні гравці отримують шанс посилити свої позиції, тоді як компанії з негативною репутацією ризикують втратити не лише контракти, а й довіру партнерів.
Висновки
Рішення суду у справі про повернення понад 3,3 мільйона гривень за невиконані зобов’язання є показовим для всієї України. Воно підкреслює важливість контролю за державними коштами, особливо у сфері, що безпосередньо впливає на життя людей. Справа «Інкам Фінанс» довела: навіть у складні часи економічних викликів та воєнних загроз держава здатна захищати інтереси своїх громадян і притягати бізнес до відповідальності.
Подальший розвиток ринку пального в Україні залежатиме від того, наскільки прозорими та ефективними стануть механізми контролю та виконання контрактів. Суспільство чекає на те, щоб подібні випадки стали винятком, а не правилом, а система державних закупівель нарешті відповідала рівню викликів, з якими стикається країна.
