Оприлюднені дані про таємну зустріч у Маямі, де представники адміністрації Дональда Трампа обговорювали з росіянином Кирилом Дмитрієвим план припинення війни, викликали глибоке занепокоєння у США та Європі. Зустріч відбулася у жовтні та завершилася створенням документа, який надає Росії значні політичні та територіальні переваги. Це поставило під питання прозорість процесу та мотиви учасників переговорів.
Дмитрієв, близький союзник Путіна та голова Російського фонду прямих інвестицій, перебуває під американськими санкціями з 2022 року. Попри це він отримав спеціальний дозвіл на в’їзд до США, що викликає питання серед чиновників. Його участь у переговорах підкреслює прагнення Кремля зберегти прямий вплив на формування умов миру. Попередні контакти Дмитрієва з командою Трампа показують тривалу історію його політичної присутності.
За даними джерел, до зустрічі долучилися спеціальний посланник Стів Віткофф і Джаред Кушнер. Переговори завершилися створенням 28-пунктного плану, що згодом був вручений Україні за посередництва Туреччини. У Держдепі та Раді національної безпеки США це стало сюрпризом: багато високопосадовців дізналися про документ постфактум. Це підірвало довіру до внутрішнього механізму ухвалення рішень у Вашингтоні.
План, який передбачає значні поступки Україні, був зустрінутий критикою не тільки української влади, але й американських сенаторів та експертів. У документі містяться вимоги, що відповідають позиціям Кремля: відмова України від НАТО, обмеження армії, передача додаткових територій. Для Києва це становить політичний ризик, який може розколоти суспільство та підірвати довіру до США.
Президент Зеленський заявив, що не зрадить інтереси України, наголосивши, що країна стоїть перед вибором між гідністю та партнерством. Він утримався від прямих критичних заяв на адресу США, але нагадав, що мир має бути «гідним». У його зверненні відчувався тиск часу, адже, за даними Reuters, Вашингтон дав лише тиждень для відповіді.
У Вашингтоні ситуація викликала значний резонанс. Деякі високопосадовці стверджують, що Держсекретар Марко Рубіо був поінформований про план, але інші чиновники заперечують це, кажучи, що документ суперечить раніше відхиленим ним позиціям. Таким чином сформувалася двоїста оцінка, яка виявила внутрішні суперечності в адміністрації Трампа щодо політики стосовно України та Росії.
Участь Дмитрієва насторожила американську розвідку. Російський фонд прямих інвестицій давно використовувався Кремлем як канал для неформального впливу на західні політичні та бізнесові кола. У минулому Дмитрієв контактував із соратниками Трампа, а також брав участь у переговорах, які фігурували в доповіді Мюллера. Ця історія створює підозру, що він міг просувати російські інтереси під прикриттям «миротворчої» місії.
Значний резонанс спричинила присутність Кушнера. Його попередня співпраця з Дмитрієвим, зокрема під час пандемії, підсилює занепокоєння щодо конфлікту інтересів та можливого обходу санкцій. Політичні аналітики висловлюють припущення, що російський учасник міг використати неофіційний канал для лобіювання позицій Кремля у мирному плані.
Ситуація ще більше загострилася через повідомлення, що український міністр оборони Рустем Умєров також перебував у Маямі у ті ж дні. Джерела стверджують, що Віткофф поінформував його про зміст плану. Сам Умєров категорично заперечив участь у погодженні будь-яких умов та підкреслив технічний характер свого візиту. Це свідчить про спробу відмежуватися від документа, який у Києві розглядається як політично токсичний.
Офіційні представники Білого дому пояснюють, що план має забезпечити «виграш для обох сторін» шляхом створення системи гарантій і економічних стимулів для України й Росії. Вони вважають, що це відображає «реалії війни» та потенціал для припинення бойових дій. Проте критики зазначають, що неясність багатьох пунктів може призвести до нових конфліктів замість їхнього розв'язання.
Експерти наголошують, що нинішній 28-пунктний план небезпечно наближений до російських вимог. Путін вже назвав його «основою», що передбачає підготовку Кремля до подальшого тиску на Вашингтон щодо вигідних правок. У цьому контексті встановлений США тижневий дедлайн видається надто амбітним і не сприятиме досягненню рівноправного рішення.
У Конгресі реакція була різкою. Сенатор Роджер Вікер назвав план «проблемним» і висловив недовіру в тому, що він може принести мир. Він зазначив, що Україну не можна змушувати віддавати території диктаторові, який порушив міжнародне право. Ця позиція відображає широку внутрішньополітичну напругу у Вашингтоні та викликає питання щодо підтримки Трампа на Капітолії.
Додаткової уваги привернув факт зустрічі Дмитрієва із конгресвумен Анною Луна та його поява на заходах з американськими бізнесменами. Це підкреслює його постійну присутність у дипломатичних та економічних колах США, попри санкції. Особлива символіка — подарунок шоколадів із зображенням Путіна — вказує на демонстративність контактів.
Таким чином, скандал навколо зустрічі у Маямі та створеного плану висвітлює серйозні структурні проблеми у механізмі ухвалення рішень у США. Паралельні дипломатичні канали й участь осіб під санкціями створюють ризик формування політики, яка не відповідає національним інтересам. Для України ж план може створити небезпечний прецедент — мир, нав’язаний під примусом та за рахунок суверенітету.
