Новий спосіб підтримати здоров’я може виявитися значно приємнішим, ніж здається. Замість складних тренувань або суворих обмежень дослідники радять звернути увагу на прості речі, які приносять задоволення: похід до театру, музею, кінотеатру чи художньої галереї.
Науковці встановили, що активне культурне життя може бути пов’язане з повільнішим фізіологічним старінням організму. Люди, які регулярно відвідують культурні події, мають кращі показники здоров’я та загальне самопочуття порівняно з тими, хто майже не бере участі у подібних заходах.
До такого висновку дійшли вчені з Токійського наукового інституту в Японії, які провели масштабне дослідження, присвячене зв’язку між культурною активністю та біологічним віком людини.
Культурна активність може впливати на процес старіння
Дослідники вивчали не просто фактичний вік людей, а так званий фізіологічний або біологічний вік. Це показник, який демонструє реальний стан організму та те, наскільки добре працюють його основні системи.
Відомо, що двоє людей одного календарного віку можуть мати різний стан здоров’я: один організм може функціонувати так, ніби він молодший, а інший — навпаки, демонструвати ознаки швидшого старіння.
У межах дослідження науковці проаналізували дані 1899 людей, які брали участь в Англійському лонгітюдному дослідженні старіння. Це масштабний проєкт, який протягом багатьох років відстежує стан здоров’я людей віком від 50 років і старше, що проживають в Англії.
Фахівці оцінили низку фізіологічних показників, серед яких:
пульсовий тиск;
діастолічний артеріальний тиск;
об’єм форсованого видиху;
рівень гемоглобіну;
концентрація фібриногену;
рівень глікованого гемоглобіну;
показники ліпопротеїнів низької щільності;
індекс маси тіла;
сила хвату;
швидкість ходьби.
На основі цих даних було сформовано комплексний показник фізіологічного віку учасників.
Музеї, театри та концерти замість пасивного відпочинку
Окрім медичних показників, учасники дослідження відповідали на запитання про свою культурну активність.
Науковців цікавило, як часто люди відвідують:
кінотеатри;
музеї;
художні галереї;
театри;
концерти;
оперу.
Кожен вид активності оцінювався за спеціальною шкалою — від повної відсутності таких занять до відвідування культурних подій кілька разів на місяць.
Після цього дослідники визначили загальний рівень культурної активності кожного учасника.
Результати виявилися показовими. У людей із високою культурною активністю середній фізіологічний вік становив 66,9 року. Це приблизно на три роки менше, ніж у людей із низьким рівнем культурної активності, де цей показник становив 69,9 року.
Крім того, кожен додатковий бал у показнику культурної активності був пов’язаний зі зменшенням фізіологічного віку приблизно на 0,085 року, тобто близько 31 дня.
При цьому вчені врахували інші фактори, які могли впливати на результати: рівень доходу, зайнятість, наявність хронічних захворювань та інші соціальні характеристики.
Чому мистецтво може бути корисним для здоров’я
Автори дослідження припускають, що культурні заходи можуть позитивно впливати на організм одразу за кількома напрямами.
По-перше, відвідування театрів, музеїв чи концертів часто пов’язане із соціальною активністю. Люди спілкуються, зустрічаються з друзями, отримують нові емоції, а міцні соціальні зв’язки давно вважаються одним із важливих факторів психологічного здоров’я.
По-друге, культурні заняття стимулюють мозкову діяльність. Нові враження, емоції та інтелектуальна активність можуть допомагати підтримувати когнітивні функції у старшому віці.
По-третє, позитивні емоції можуть знижувати рівень стресу, який негативно впливає на організм і здатний прискорювати процеси старіння.
Науковці зазначають, що ефект від культурної активності може бути порівнянним із користю від регулярних фізичних вправ.
Попередні дослідження також підтверджують користь творчості
Нове дослідження не є першим, яке вказує на зв’язок між творчістю та довголіттям.
Раніше дослідження, опубліковане в журналі Innovation in Aging, показало, що люди, які щонайменше раз на тиждень займалися творчими видами діяльності, мали повільніші темпи біологічного старіння.
До таких занять віднесли:
спів;
танці;
живопис;
фотографію;
рукоділля;
відвідування виставок;
музеїв;
історичних пам’яток;
бібліотек.
За результатами роботи, регулярна творча активність могла уповільнювати процес старіння приблизно на 4%. Це означає, що біологічно такі люди могли бути приблизно на рік молодшими.
Дослідники порівняли цей ефект із користю від постійної фізичної активності.
Вчені закликають враховувати обмеження дослідження
Попри позитивні результати, автори роботи наголошують, що дослідження має певні обмеження.
Зокрема, не можна повністю виключити так званий зворотний причинно-наслідковий зв’язок. Тобто можливо, що люди, які вже мають краще здоров’я, просто частіше мають можливість відвідувати культурні заходи.
Також вибірка дослідження, хоча й була значною, складалася лише з 1899 осіб, тому для остаточних висновків необхідні додаткові масштабні роботи.
Водночас отримані результати доповнюють дедалі більшу кількість наукових доказів того, що якість життя залежить не лише від харчування чи фізичної активності. Емоції, спілкування, творчість і культурний розвиток також можуть відігравати важливу роль у підтримці здоров’я.
Отже, похід у театр, музей або на виставку може бути не просто приємним проведенням часу, а частиною здорового способу життя, яка допомагає довше залишатися активним і підтримувати молодість організму.
