Telegram і новий інформаційний ландшафт
За останніми даними соціологічної групи "Рейтинг", Telegram залишається головним джерелом новин для українців. Постійно канали читають 40% респондентів, ще 12% роблять це часто – чотири-п’ять разів на тиждень. Ці цифри демонструють стабільну роль месенджера як платформи, де люди шукають найсвіжіші новини та аналітику. Telegram став не лише каналом для коротких повідомлень, а й майданчиком для формування громадської думки, обговорення актуальних подій та поширення важливої інформації.
Популярність Telegram пояснюється його доступністю, швидкістю оновлень та можливістю обирати джерела за власними уподобаннями. Користувачі можуть підписуватися на різні канали, що дозволяє отримувати інформацію з різних точок зору та порівнювати її достовірність. Саме це робить платформу привабливою у сучасному медійному ландшафті, де швидкість та релевантність новин мають критичне значення.
Цікаво, що попри активне використання Telegram, українці зберігають потребу у перевірених джерелах інформації. Більшість користувачів не сприймають платформу як абсолютне джерело правди, а швидше як оперативний інструмент отримання новин, який доповнюється іншими медіа. Це свідчить про зростання медіаграмотності та усвідомленості аудиторії.
Зростання популярності Telegram також пов’язане з розвитком відеоконтенту, інтегрованого у платформу. Користувачі активно переглядають відео та трансляції, що дозволяє швидко орієнтуватися у подіях, отримуючи не лише текстову, а й візуальну інформацію.
Таким чином, Telegram у 2025 році займає центральне місце у медійному споживанні українців, ставши ключовим каналом для отримання актуальної інформації та аналітики.
YouTube та соціальні мережі як альтернатива традиційним медіа
На другому місці за популярністю серед українців опинився YouTube, який використовують 32% респондентів часто або постійно. Відеоплатформа приваблює користувачів можливістю переглядати події у реальному часі та отримувати контент від незалежних авторів, аналітиків та медійних експертів.
Соціальні мережі, такі як Facebook та Instagram, залишаються важливими джерелами новин для 28% та 19% респондентів відповідно. Незважаючи на меншу довіру до цих платформ у порівнянні з Telegram та YouTube, вони продовжують відігравати роль каналів, де поширюється оперативна інформація та суспільні дискусії.
Чати у Viber, які використовують 25% опитаних, демонструють, що приватні або групові комунікації залишаються важливим інструментом обміну новинами. Тут поширюються як офіційні повідомлення, так і думки знайомих, що формує додатковий рівень взаємодії з інформацією.
TikTok також набирає популярності, особливо серед молоді, з показником 22% користувачів. Короткі відео дозволяють швидко отримати огляд подій, однак рівень довіри до платформи залишається низьким, що підкреслює різницю між швидкістю отримання інформації та її достовірністю.
Такий розподіл показує, що українці активно комбінують різні джерела, обираючи між швидкістю, доступністю та надійністю, формуючи тим самим багатошаровий підхід до отримання новин.
Довіра до медіа: що обирають українці
Опитування засвідчило, що українці скоріше не довіряють медійним джерелам у традиційному розумінні. Найвищу довіру отримали Telegram (29%) та YouTube (24%), тоді як інші джерела інформації продемонстрували негативний баланс довіри.
Міжнародні, українські та регіональні онлайн-медіа отримали підтримку 16% респондентів, а чати у Viber та новини у Facebook продемонстрували помірну довіру. Найнижчий рівень довіри зафіксований до газет, журналів, TikTok та телеканалів, які не входять до телемарафону.
Спільний телемарафон "Єдині новини" показав найвищий рівень недовіри – 30% респондентів не довіряють йому, і ще 9% – скоріше не довіряють. Ці дані свідчать, що навіть при активному споживанні інформації українці залишаються критичними до джерел, намагаючись відрізнити оперативну інформацію від потенційно маніпулятивної.
Важливою є тенденція до контролю контенту у медіапросторі. Лише 9% українців вважають, що Telegram слід повністю заборонити, а більшість підтримує обмеження та контроль, наприклад, блокування окремих каналів. Це свідчить про прагнення балансувати свободу доступу до інформації та необхідність захисту від дезінформації.
Таким чином, сучасний український користувач медіа є активним, вибірковим та критичним, оцінюючи не лише швидкість отримання інформації, а й її надійність та достовірність.
Щоденне споживання новин та регіональні особливості
Близько половини респондентів переглядають суспільно-політичні новини один або декілька разів на день. Така регулярність демонструє високий рівень інформаційної активності та потребу бути поінформованим про ключові події.
Регіональні онлайн-медіа регулярно читають 9% респондентів, що вказує на збереження інтересу до локальних подій та аналітики. Міжнародні медіа також мають стабільну аудиторію, дозволяючи українцям порівнювати події на глобальному рівні та формувати власну думку про світові тенденції.
Популярність відео та телемарафонів говорить про те, що українці віддають перевагу формам подачі інформації, які поєднують оперативність та наочність. У 2024 році лідерами були YouTube (41%), місцеві Telegram-канали (39%), загальнонаціональні Telegram-канали (37%), Facebook (36%) та телемарафон "Єдині новини" (38%).
Зіставлення цих даних із сучасними тенденціями показує стабільну популярність Telegram та відеоконтенту, а також поступове зменшення ролі традиційних медіа, що не входять до телемарафону. Це відображає еволюцію медійних уподобань українців, де цифрові платформи стають центральним джерелом новин.
Сучасний медіапростір України демонструє складну структуру споживання інформації, де користувачі поєднують різні джерела, зважують достовірність і обирають оптимальний баланс між швидкістю та надійністю.
