Telegram — це один з найпопулярніших месенджерів у світі. Його позиціонують як безпечний, анонсують наскрізне шифрування, а засновник Павло Дуров часто підкреслює свою незалежність від будь-яких урядів. Однак нове журналістське розслідування ставить під сумнів ці твердження, вказуючи на глибоку інфраструктурну залежність Telegram від компаній, пов'язаних з російськими структурами. Ці дані змушують переглянути довіру до платформи, якою щодня користуються мільйони.
Зворотна сторона популярності
Telegram здобув репутацію платформи для захищеного спілкування, ставши притулком для журналістів, активістів та пересічних користувачів, які шукають конфіденційність. Але ключовий аргумент безпеки — це саме інфраструктура, на якій базується сервіс. Розслідування медіа-ресурсу "Важные истории" у співпраці з OCCRP виявило, що великі частини інфраструктури Telegram обслуговують компанії, що пов'язані з особами, які мають прямий доступ до мережевих систем російських спецслужб.
Один із найважливіших аспектів — це участь компанії Global Network Management (GNM), зареєстрованої на Антигуа і Барбуді, але фактично контрольованої з території росії. Згідно з судовими документами у Флориді, ключовим оператором є уродженець Тольятті Владімір Вєдєнєєв. Його зв'язки з операторами зв'язку та компаніями, які обслуговують секретні об'єкти в Санкт-Петербурзі, засвідчують, що інфраструктура Telegram насправді не така вже й незалежна.
Сервери нагляду
Виявилося, що повідомлення користувачів Telegram надсилаються через сервери, які контролює GNM, а саме ця компанія надала понад 10 тисяч IP-адрес для потреб месенджера. І хоча формально компанія зареєстрована у офшорній юрисдикції, вона обслуговується співробітниками з росії, а сам Вєдєнєєв під час суду визнав, що має ексклюзивний доступ до серверів у Маямі.
Цей факт викликає занепокоєння щодо глобальної цифрової безпеки. Якщо інфраструктура, яка керує обміном повідомлень, контролюється структурами, наближеними до уряду, це відкриває шлях до масштабного спостереження за будь-ким, незалежно від країни проживання. Міхал Возняк, експерт з цифрової безпеки, прямо зазначає, що такі умови створюють серйозні ризики для користувачів по всьому світу.
Шифрування, якого майже немає
Ще одним критичним моментом є те, як саме Telegram шифрує дані. Тільки близько 2% користувачів використовують так звані "секретні чати", що мають наскрізне шифрування. Більшість спілкування відбувається у звичайних чатах, де повідомлення зберігаються на серверах у відкритому вигляді. Це означає, що компанії, які мають доступ до цих серверів, можуть легко отримувати ідентифікаційні дані, IP-адреси, час надсилання повідомлень та іншу чутливу інформацію.
Особливо тривожним є той факт, що навіть у секретних чатах ідентифікатор пристрою (auth_key_id) передається у незашифрованому вигляді. За словами Міхала Возняка, це дає змогу зіставляти повідомлення з конкретними пристроями, навіть без прямого доступу до вмісту чату.
Павло Дуров і питання довіри
Ще один важливий штрих — це особиста роль Павла Дурова. Хоча він неодноразово заявляв, що залишив росію й не має з нею нічого спільного, розслідування показує протилежне. У період з 2015 по 2021 рік він понад 50 разів відвідував росію. А після заборони криптопроєкту TON у США, фінансування Telegram почали надавати російські банки та приватні структури, включаючи ВТБ та "Альфа Капітал".
Ці фінансові зв'язки, як і регулярні візити, свідчать про наявність залежності, яка нівелює заяви про повну автономність месенджера. Ба більше, одночасно з впровадженням системи DPI (Deep Packet Inspection) в росії, Telegram фактично погодився на встановлення технічного обладнання, що дозволяло здійснювати моніторинг трафіку користувачів у межах вимог Роскомнагляду.
Система стеження — невидимий супутник
Історія з компанією "Глобалнет", ще одним активом Вєдєнєєва, демонструє, як створюється ланцюг взаємозв’язків, які об'єднують Telegram з мережами нагляду. "Глобалнет" не лише впровадила DPI на вимогу державного регулятора, а й мала клієнтські зв'язки з аналітичним центром "ГлавНИВЦ", що спеціалізується на зборі інформації про громадян.
Ще одна компанія Вєдєнєєва — "Електронтелеком" — обслуговувала секретні об'єкти у Санкт-Петербурзі та передавала "спеціальну інформацію". Вона також надала Telegram понад 5 тисяч IP-адрес. Вся ця інформація складається у картину, в якій Telegram функціонує не як ізольований та захищений сервіс, а як частина інфраструктури, що може бути використана для системного стеження.
Глобальні наслідки цифрової уразливості
Факти, викладені у розслідуванні, мають наслідки, які виходять далеко за межі однієї країни. У світі, де цифрова безпека стала фундаментальним правом, така вразливість може мати катастрофічні наслідки для журналістів, активістів, правозахисників та навіть державних структур.
Ключовими словами цього розслідування є: Telegram, цифрова безпека, стеження, інфраструктура, шифрування, IP-адреса, auth_key_id, Павло Дуров, Deep Packet Inspection, Глобалнет. Їх поява в контексті співпраці з російськими структурами має змусити користувачів замислитися: чи дійсно їх спілкування захищене?
Міхал Возняк, завершуючи свої висновки, зазначає: "Мене це шокує, але не дивує. Якщо хтось має доступ до трафіку Telegram та співпрацює з російськими структурами, це означає, що ідентифікатор пристрою стає інструментом глобального стеження."
Цей месенджер вже давно перестав бути просто зручним способом спілкування. Він став ареною для інформаційної боротьби, де питання довіри важить більше, ніж будь-коли раніше.
