У червні 2022 року, через чотири місяці після того, як Росія розпочала масштабну війну проти України, Європейський Союз вийшов на поле битви з найбільшою своєю зброєю — обіцянкою.
Брюссель оголосив про готовність розпочати переговори щодо вступу для України і Молдови. Наприкінці наступного року третя країна, Грузія, також отримала статус кандидата на вступ до блоку.
Однак сьогодні така обіцянка стикається з набагато потужнішим викликом: загрозою російської агресії. Як повідомляє газета Дейком, у країнах, де ще недавно Європейський Союз розглядався як символ стабільності, вплив Москви все ж виявився сильнішим.
Українці, молдовани та грузини, які раніше бачили у ЄС запоруку стабільності, тепер все частіше обирають «стабільність» у вигляді контролю з боку Москви. В Молдові та Грузії відбулися вибори, що продемонстрували тривожну тенденцію: виборці все частіше обирають проросійські настрої, а не євроінтеграцію.
Вибори як показник євроскептицизму
Референдум у Молдові, що передбачав закріплення євроінтеграції у Конституції, ледь зібрав достатню підтримку. Президентка Молдови Майя Санду, відома своєю проєвропейською позицією, була змушена визнати значний вплив «іноземних сил», що підтримували проросійські позиції.
В Грузії, де правляча партія «Грузинська мрія» просуває ідеї, що віддаляють країну від ЄС, виборці також підтримали більш проросійський курс.
В обох країнах Росія активно використовує свою «м'яку силу», зокрема кампанії дезінформації та гібридні інструменти впливу. Уряд Молдови оцінив, що на ці дії було витрачено близько 100 мільйонів євро, що включало скупку голосів та використання проросійських медіа.
Ризик війни як елемент передвиборчої кампанії
На тлі російського вторгнення в Україну виборці Молдови та Грузії все частіше побоюються, що подібний сценарій може розігратися і в їхніх країнах. У Грузії під час кампанії активно використовувались зображення українських міст після бомбардувань, супроводжуючи їх гаслами, що закликали уникати європейського курсу.
У Кишиневі проросійські агітатори застерігали, що вибір на користь ЄС принесе країні «хаос та злидні», натякаючи на війни і економічні кризи в інших країнах регіону. За словами аналітика з інформаційних операцій Атлантичної ради Ето Бузіашвілі, кампанія «війни та миру» глибоко закорінена у свідомість виборців обох країн.
Дезінформаційна зброя Кремля
Окрім прямої пропаганди, Кремль активно використовує дезінформацію, щоб посіяти страхи щодо можливого вступу в ЄС.
У Молдові в соціальних мережах, таких як TikTok і Telegram, поширювали фейки, що мовляв європейці скуплять їхню землю, а діти будуть виховуватись у «західних традиціях», натякаючи на одностатеві шлюби та інші теми, що викликають страхи у консервативному суспільстві.
Експерт з центру досліджень Східної Європи Діоніс Ченуша пояснює, що така пропаганда налаштована на викликання відчуття несправедливості та незадоволення місцевими урядами.
Газета Дейком не змогла перевірити інформацію належним чином, однак, за даними уряду Молдови, дезінформація посприяла відтоку підтримки ЄС.
Чи втратила Європа силу свого впливу?
Зважаючи на ті значні кошти, які Росія вкладає у вплив на громадську думку в Молдові та Грузії, ЄС стоїть перед дилемою: чи здатний він взагалі ефективно конкурувати з агресивною політикою Кремля? В обох країнах настрій виборців демонструє: вони прагнуть не лише обіцянок, а реальних результатів.
Активіст з Молдови Артур Гуреу відзначає, що в країні рівень життя залишається низьким, і багато людей спокусились на разові виплати у декілька десятків євро — це реальна допомога, яку може надати Москва. В той час як обіцянки Брюсселя виглядають як «замок на піску», які втіляться лише через 5–7 років.
На думку місцевих аналітиків, ЄС потрібно змінити підхід до інформаційної політики, щоб не залишити простір для кремлівської пропаганди.
