Понад тисяча багатоквартирних будинків у Києві досі не мають теплопостачання після масштабного російського удару по енергетичній інфраструктурі, здійсненого на початку тижня. Міська влада визнає: ситуація залишається критичною, а відновлення відбувається в умовах сильних морозів.
За словами мера столиці Віталій Кличко, попри часткове відновлення електро- й водопостачання, енергетична система Києва працює на межі можливостей. Температура повітря вже опустилася нижче –12°C і, за прогнозами, може сягнути –20°C найближчими днями.
Ключова проблема — накопичений ефект руйнувань. Росія системно атакує українську енергосистему з 2022 року, і кожна нова хвиля ударів не лише створює локальні аварії, а й послаблює можливості швидкого ремонту. Саме це робить нинішню зиму потенційно найважчою за весь час повномасштабної війни.
За оцінками редакції Дейком, теперішня енергетична криза в Києві — це не разовий наслідок одного удару, а результат стратегії виснаження, де ключовою ціллю є цивільна стійкість мегаполісів. Холод, темрява і перебої з водою стають інструментом тиску не гіршим за ракети.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що лише за минулий тиждень Росія застосувала проти України близько 1 100 дронів, понад 890 керованих авіабомб і більш як 50 ракет різних типів — від балістичних до крилатих. Удар по Києву в п’ятницю фактично залишив усе місто без світла й тепла на піку морозів.
Зеленський наголосив, що атака була свідомо прив’язана до холодної погоди, аби максимізувати гуманітарний ефект. У такій логіці енергетика перестає бути «інфраструктурою» і стає полем бою, де кожна зруйнована підстанція означає реальні ризики для життя людей.
Відновлення триває, але з обмеженнями. Вода з’явилася у кранах лише до неділі, електрика й тепло повертаються частково й нерівномірно. У багатьох районах мешканці змушені обігрівати квартири електроприладами, що, своєю чергою, створює додаткове навантаження на мережу.
Паралельно Росія продовжує нічні удари по регіонах. За даними уряду, під обстріли знову потрапили енергетичні об’єкти у Дніпропетровській та Запорізькій областях. Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що лише за один тиждень зафіксовано 44 атаки на критичну інфраструктуру — без жодного «тихого дня».
Це формує нову реальність четвертої воєнної зими. Комунальні служби працюють у режимі постійної надзвичайної ситуації, а енергетики змушені балансувати між аварійними ремонтами й захистом об’єктів, які ще функціонують. Запас міцності системи стрімко скорочується.
Особливість нинішньої ситуації — масштаб міського ураження. Якщо в попередні зими перебої часто були районними або тимчасовими, то цього разу мова йде про тисячі будинків у столиці. Для мегаполіса це означає не лише дискомфорт, а й ризики для лікарень, укриттів, транспорту та систем зв’язку.
Водночас влада намагається зберігати обережний оптимізм. За словами Свириденко, відновлення тепла і світла відбувається «рекордними темпами», а відчутне покращення в Києві очікують до четверга. Проте навіть ці терміни залежать від того, чи не станеться нових ударів.
Аналітики звертають увагу: Росія дедалі частіше поєднує атаки по енергетиці з інформаційним тиском, підкреслюючи «безпорадність» цивільної інфраструктури. У відповідь Україна робить ставку на децентралізацію, мобільні котельні та посилення ППО, але це рішення середньострокові.
Для киян же ситуація вимірюється не стратегічними концепціями, а температурою в оселях. Ковдри, генератори, пункти обігріву й взаємодопомога знову стають частиною повсякденного життя великого європейського міста.
Зима 2025–2026 років поступово перетворюється на ще один фронт війни — тихий, холодний і виснажливий. І те, чи зможе Київ пройти його без масових гуманітарних наслідків, значною мірою залежить від швидкості ремонту, стійкості енергосистеми та здатності партнерів України закривати небо й трансформатори так само наполегливо, як і лінію фронту.
