Дипломатичний виклик: Україна намагається утримати позиції перед зустріччю Трамп–Путін
Минулого тижня президент України Володимир Зеленський повертався з фронту, коли отримав дзвінок від Дональда Трампа. Розмова, що почалася як черговий обмін думками, швидко перетворилася на дипломатичний сигнал тривоги: Москва нібито готова припинити бойові дії в обмін на територіальні поступки від Києва.
Пропозиція, озвучена Трампом, одразу активувала два ключові страхи української влади: можливість втрати частини територій та відновлення дипломатичної легітимності Кремля через прямі переговори з Вашингтоном без участі України.
Спочатку деталі російської ініціативи були розмиті. Команда Зеленського з’ясовувала, чи йдеться про великі регіони — наприклад, частину Донбасу в обмін на контроль над об’єктами на півдні, чи про локальні обміни на кшталт Запорізької АЕС на українське місто.
Після кількох консультацій стало ясно: Росія не збирається віддавати жодних територій. Її вимога — повний контроль над українською частиною Донбасу в обмін на припинення вогню та заморожування нинішньої лінії фронту.
Для Києва це неприйнятно. Передача Донбасу означала б втрату ключової оборонної лінії та стратегічних міст, що відкриває Росії шлях до нових наступів.
Президент України Володимир Зеленський на прес-конференції з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем (на фото немає) у день їхньої віртуальної зустрічі з президентом США Дональдом Трампом та європейськими лідерами щодо майбутнього саміту Трамп-Путін щодо Укр — Ліса Йохансен
Реакція Зеленського: баланс між обережністю і жорсткою позицією
Спочатку українська влада вирішила не афішувати зміст пропозиції, остерігаючись негативної реакції суспільства. За соціологією, більшість українців категорично проти будь-яких поступок територіями, навіть тих, що вже окуповані.
Однак після того, як Трамп публічно згадав про «можливий обмін територіями», Зеленський був змушений заявити:
- «Українці не подарують свою землю окупанту».
- Водночас президент України визнав, що питання територіальних компромісів є «надзвичайно складним» і не може розглядатися окремо від гарантій безпеки.
Європейська дипломатія: спільний фронт із Києвом
Від самого початку кризи Україна зробила ставку на підтримку європейських партнерів. Протягом тижня Зеленський провів понад 20 телефонних розмов з європейськими лідерами, включно з Еммануелем Макроном. Мета — сформувати єдину позицію, яку ЄС зможе донести до адміністрації Трампа.
Ця стратегія спиралася на вже перевірену модель: саме європейські лідери навесні допомагали Києву відновити свою роль у ранніх етапах мирних переговорів, виступаючи своєрідним «посередником між посередниками».
Дональд Трамп відомий своєю мінливою риторикою щодо війни в Україні. Попри публічну підтримку ідеї гарантій безпеки для Києва, він не приховує бажання досягти швидкої угоди з Путіним.
Минулого тижня він заявив, що у випадку відмови Росії зупинити війну після зустрічі на Алясці, на неї чекають «дуже серйозні наслідки». Водночас він визнав, що не впевнений у можливості переконати Путіна припинити атаки на цивільних.
Президент Франції Еммануель Макрон, Антоніо Коста, президент Європейської Ради, міністр Європи та закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро та міністр збройних сил Франції Себастьян Лекорню беруть участь у відеоконференції з президентом України Володимиро — ФІЛІП МАГОНІ
П’ять принципів, погоджених перед переговорами
Європейські лідери та Трамп перед самітом узгодили базові принципи:
- Україна бере участь у всіх етапах переговорів.
- Припинення вогню — передумова для будь-яких дискусій про території.
- Відсутність визнання російської окупації.
- Гарантії безпеки для України, включно з можливістю вступу до НАТО.
- Посилення санкцій проти Росії у випадку провалу домовленостей.
За лаштунками: інтенсивний дипломатичний тиждень
Впродовж семи днів Київ та європейські партнери провели десятки переговорів на різних рівнях — від онлайн-зустрічей із радниками до закритих консультацій з віцепрезидентом США Джей Ді Вансом у Британії.
Кульмінацією стала спільна відеоконференція Зеленського, Трампа та ключових європейських лідерів, на якій ще раз підтвердили: жодні переговори «про Україну без України» неприпустимі.
Експерти попереджають: угода, що закріпить за Росією нові території, може стати сигналом до подальшої агресії. Країни Балтії та інші східноєвропейські члени НАТО вже посилюють оборону, остерігаючись повторення українського сценарію.
Аналітики наголошують: Путін може використати бажання Трампа завершити війну як інструмент для досягнення стратегічних цілей, яких він не здобув на полі бою.
Погляд у майбутнє: сценарії після Аляски
- Позитивний: Путін погоджується на повне припинення вогню та переговори за участі України.
- Заморожений конфлікт: бойові дії зупиняються частково, але територіальні спори залишаються.
- Негативний: США укладають угоду, яку Київ не визнає, що призводить до кризи у відносинах із Вашингтоном.
