Завантаження публікації
ОГОЛОШЕННЯ

Торгова війна та криза мікрочипів: як автоконцерни Європи опинилися заручниками китайсько-європейського конфлікту

Суперечка довкола китайського власника нідерландської компанії Nexperia паралізувала поставки чипів для європейських автовиробників, оголивши стратегічну залежність ЄС від Китаю й геополітичні ризики для промисловості.


Тесленко Олександра
Тесленко Олександра
Газета Дейком | 07.11.2025, 15:20 GMT+3; 08:20 GMT-4

Світова автомобільна промисловість знову опинилася на межі зупинки — цього разу не через пандемію чи дефіцит сировини, а через геополітичне протистояння між Китаєм, Європою та США. Після того як уряд Нідерландів у вересні взяв під контроль виробника напівпровідників Nexperia, який належить китайській компанії Wingtech, Пекін у відповідь зупинив експорт чипів із китайських заводів.

Це рішення спричинило ефект доміно. Mercedes-Benz, Stellantis, Nissan і ключові постачальники, серед яких Bosch, були змушені терміново шукати альтернативні джерела постачання компонентів. Прості, але життєво необхідні напівпровідники Nexperia використовуються не лише в автомобілях, а й у побутовій техніці, оптичних приладах, військовому обладнанні.

Причиною конфлікту стала підозра Амстердама, що Nexperia планувала перенести більшу частину виробництва з Європи до Китаю. Згідно з документами суду в Амстердамі, на нідерландський уряд чинив тиск Вашингтон, який вимагав обмежити вплив китайського капіталу на європейський сектор мікроелектроніки. Пекін розцінив це як політичну провокацію й фактично заблокував поставки з власних фабрик.

Попри спроби США виступити посередником, врегулювати ситуацію не вдалося. Хоча під час перемовин між Дональдом Трампом і Сі Цзіньпіном пролунала заява про часткове відновлення експорту, фактичних відвантажень так і не відбулося. Це залишило промислові компанії перед ризиком скорочення або навіть зупинки виробництва вже найближчими тижнями.

Як пояснює аналітик і автор книги Chip War Кріс Міллер, подібна ситуація може суттєво вплинути на глобальні обсяги виробництва. «Це не технічна, а політично створена криза», — підкреслив він. На відміну від дефіциту чипів під час пандемії, тепер фактором дестабілізації стала державна політика, а не ринкові коливання.

Складність у тому, що виробництво напівпровідників поділене на два етапи. У випадку Nexperia передня частина процесу — виготовлення кремнієвих пластин — відбувається в Гамбурзі, а заключна стадія пакування й тестування — переважно в Китаї. Після блокади постачань компанія втратила можливість завершувати виробництво готових чипів.

Теоретично Nexperia могла б розширити свої «бекенд»-потужності в Малайзії чи на Філіппінах, однак цього недостатньо, щоб компенсувати втрату китайських заводів. За оцінкою Антонії Хмайді з берлінського Mercator Institute for China Studies, створення повноцінної альтернативи займе 4–6 місяців, не враховуючи сертифікаційних процедур, обов’язкових для використання компонентів в автомобілях.

Наслідки вже відчутні. Mercedes-Benz і Stellantis створили внутрішні кризові групи для контролю поставок, тоді як Nissan оголосила про скорочення виробництва на двох японських заводах. За словами представників компанії, «десятки тисяч автомобілів» можуть бути відкладені через призупинення відвантажень з Китаю.

Європейський гігант автозапчастин Bosch визнав, що нестача чипів створює «серйозні виклики» для виробництва. До тисячі працівників двох німецьких заводів можуть бути переведені на скорочений робочий тиждень за моделлю, що застосовувалася під час пандемії COVID-19. Компанія намагається оптимізувати запаси й використовувати альтернативні постачання, але визнає, що «гнучкість системи має межі».

Ситуація виявила ключову слабкість європейської промисловості — залежність від китайських ланцюгів постачання у стратегічних секторах. Попри багаторічні заклики Брюсселя до створення «європейського кремнієвого щита», більшість підприємств і далі базують частину виробництва в Азії, оскільки це дешевше й швидше.

На думку аналітиків, нинішня криза може стати для Європи тим самим сигналом, який пандемія дала США — необхідністю створення власної напівпровідникової автономії. Розбудова нових фабрик, однак, потребує часу й сотень мільярдів євро. І навіть за таких умов заміна китайських потужностей повністю малоймовірна в короткостроковій перспективі.

У короткотерміновому плані єдиним виходом залишається дипломатичне врегулювання. Представники Китаю та ЄС провели зустріч у Брюсселі, намагаючись відновити роботу Nexperia під європейським контролем без втрати китайського інвестора. Втім, сторони не досягли домовленостей, і ризик продовження дефіциту залишається високим.

Для автомобільної індустрії це чергове нагадування про вразливість глобалізованих ланцюгів. Кожен автомобіль сьогодні містить до 1,400 напівпровідників, і зупинка постачання навіть одного типу чипів може паралізувати заводи на кілька тижнів.

Європейські уряди вже ініціюють надзвичайні засідання щодо підтримки виробників. Німеччина розглядає можливість фінансової допомоги компаніям, які зазнали втрат через кризу постачань, а Франція закликає до прискорення реалізації Європейського закону про чипи (EU Chips Act), покликаного зменшити залежність від імпорту з Азії.

У перспективі цей конфлікт може стати поворотним моментом у формуванні нового промислового ландшафту. Якщо Європа не зможе забезпечити власну технологічну незалежність, вона залишиться заручником торгових війн між Вашингтоном і Пекіном. Nexperia — лише перший симптом того, що політичні межі дедалі частіше визначатимуть економічну карту світу.


Тесленко Олександра — Кореспондент, який спеціалізується на суспільно важливих темах, пише про політику, бізнес, екологію та культуру. Вона проживає та працює в Україні.

Цей матеріал є частиною розгорнутої теми: Торгова війна Трампа і мита, яка охоплює численні цікаві аспекти цієї події. Газета «Дейком» ретельно відстежує події, проводячи перевірку джерел та інформації, щоб забезпечити нашим читачам найбільш точне та актуальне інформування.

Цей матеріал опубліковано 07.11.2025 року о 15:20 GMT+3 Київ; 08:20 GMT-4 Вашингтон, розділ: Європа, Економіка, Автомобілі, із заголовком: "Торгова війна та криза мікрочипів: як автоконцерни Європи опинилися заручниками китайсько-європейського конфлікту". Якщо в публікації з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.

Читайте щоденну газету та загальну стрічку новин газети Дейком, яка поєднує багато цікавого в понад 40 розділах з усіх куточків світу.


Save
ОГОЛОШЕННЯ

Новини, які можуть Вас зацікавити:

Штатні та позаштатні журналісти газети «Дейком» щодня готують сотні публікацій, щоб читачі отримували найоперативнішу, перевірену й глибоку інформацію. Ми працюємо для тих, хто хоче розуміти суть подій, бачити широку картину та бути на крок попереду.

Останні новини

Вибір редакції

Європейські новини: